НОВОРІЧНА МІСТЕРІЯ

В Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбувся інформ-колаж під назвою «Новорічна містерія. Різдвяні та новорічні традиції».

З-поміж багатьох сучасних свят Новий рік є найулюбленішим. Можливо, тому, що обіцяє зустріч із чимось таємничим, дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий. 

У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вмираюче від ще ненародженого, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності вчинків, від обрядових дій залежало життя у наступному році. 

Січень – перший місяць року. Традиційно на нього припадає найбільше свят. Це пов’язано не тільки  з новорічною обрядовістю.

В українському народі святкування різдвяних свят здавна оздоблене різноманітними народними звичаями і традиціями, в тому числі й тими, які сягають корінням прадавніх, ще дохристиянських часів.

Різдво - свято народження Сина Божого - від віку зустрічає весь християнський світ. Такої святковості й веселості, як на Різдво Христове, не знає жодне свято. Воно є й ознакою зимового повороту Сонця, збільшення дня, початку життя в новому році.

День перед святом Христового Різдва називають Святим Вечором. Святий Вечір має свої старовинні звичаї та обряди, чудові традиції. Люди ревно бережуть у своїй пам’яті це дивовижне святкування. До Святвечора заздалегідь готуються і з радістю чекають його. У цей день люди намагаються створити атмосферу злагоди, спокою, миру і багатства у своєму домі.

Дорогі наші користувачі, колеги , друзі, бажаємо у новому 2017 році миру і благополуччя в родинах, здоров’я, оптимізму, мудрості у житті, віри, надії і любові в серці! Хай Новій рік принесе з собою радісні сподівання та віру в те, що наступний рік буде кращий, а ніж попередній. Хай доля буде прихильною до вас, даруючи вам приємні враження, цікаві зустрічі, любов і віру у власні сили! Сподіваємось, Новий рік стане для вас успішним і плідним, щедрим на здобутки та добрі справи.

Бібліотекар читального залу

Тетяна Нагловач

ПІДГАЙЦІ НА ІСТОРИЧНІЙ МАПІ ГАЛИЧИНИ

Підгаєцька земля…

Милий краю – пісенний розмаю.

Тут з пісень солов`я

Колисанки матуся співала,

З теплих батька долонь

пахла хлібом  кохана земля

В бібліотеці для дорослих вже стало доброю традицією проводити творчі зустрічі ініціатором яких є Богдан Іванович Манюк.

Гадаю кожного підгайчанина переповнює відчуття гордості, коли в світ виходить книжечка про його рідне місто. Одне з таких видань презентував Іван Банах «Підгайці на історичній мапі Галичини».

Наша  історична спадщина не є найунікальнішою,  але і не безнадійною. Суспільно-історичні процеси розвиваються  за певними закономірностями, що дозволяє вписати локальну історію в загальноєвропейський контекст, зрозуміти логіку причинно-наслідкових зв’язків. Цей підхід проілюстровано на прикладі Підгайців. На підставі  опублікованих і неопублікованих джерел уточнено топографію міських об’єктів, концепцію містобудівельного розвитку, наведено маловідомі факти з біографії історичних осіб, пов’язаних з Підгаєччиною . Значної уваги надано процесам, які відбувалися всередині національних  громад, передовсім української, із врахуванням особливостей націогенезу.

Так чи інак, але Івана Банаха як краєзнавця і передусім патріота Підгаєць не покидала думка, а яку ж роль відігравало наше місто у контексті всієї Галичини? Яким чином події в Європі відбилися на долі нашого краю? Цю тему він розробляв упродовж багатьох років. І на сьогодні його праця є першою аналітичною спробою дати відповідь на ці питання, глибше зрозуміти суть процесів, що відбувалися в історії Підгаєць.

Історичні  рамки дослідження охоплюють  значний період - від  найдавніших часів до так званих «Весни  Народів» -  революції 1848 року в Європі.

Вочевидь, після прочитання цієї книги не в одного з`явиться непереборне бажання побачити виклад подальших подій, передовсім підгаєцьких, доведений до нашого сьогодення. Реалізацію читацьких сподівань покладаємо на шановного Івана Банаха.

Гадаю, що саме шановному читачу розмірковувати над тим, якою мірою авторові вдалося донести до нас сенс фундаментальних подій тих далеких років, відчути відгомін і барви минулих епох.

Бібліотекар дорослого абонементу

Л.Б. Лотоцька

БЛУКАЛО ЛИХО НА ЗЕМЛІ

У 1932-1933рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів…

Такої страшної трагедії, яку пережив український народу, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства.

На багатьох чорноземах України вмирали люди. Уже в листопаді не було чого їсти. Почався голод. Великий. Страшний. Невблаганний. Пішов голод степами. Пішов. Перед ним дверей не зачинити, не зупинити ні плачем дітей, ні тужінням матерів. Він уповзав у хати, населяючи їх мерцями. Двері навстіж. Мертво. Люди не плакали, умирали мовчки. Хто лічив їх тоді? Скільки їх зникло?

Вшанувати світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей, поглибити знання про роки Голодомору в Україні та його наслідки для українського народу, виховувати повагу до історичного минулого свого народу у Бронгалівській бібліотеці-філії зібралися учні школи, де бібліотекарем було проведено годину-скорботи «Блукало лихо на землі».

Говорячи словами О.Міщенка «Мертвим нікому довіритися, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу». Мільйони людей, які загинули голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Галина Жувкевич

бібліотекар Бронгалівської бібліотеки-філії

Пам'ять про скорботний 33

У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою.

Ви добре знаєте, що Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали "житницею Європи".

Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на чорноземах від голоду?

Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини?

У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до першого дзвоника.

Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті... Ми не можемо це забути… Винуватці трагедії мають бути визначені в Україні і світовим співтовариством як такі, що чинили злочини супроти людяності.

25 листопада 2016 року в Підгаєцькій районній бібліотеці відбулась година інформування «Пам'ять про скорботний 33».

Бібліотекар  читального залу

Тетяна Нагловач 

ПОМІЧНИКИ У НАВЧАННІ

Мандрівку до Підгаєцької бібліотеки для дорослих  здійснили учні 10 класу Підгаєцької ї ЗОШ I-IIIступенів. Вони познайомились із багатим фондом літератури, оглянули цікаві книжкові виставки, відвідали Інтернет-центр бібліотеки. 

Долучитися до мудрих довідкових видань школярам допоміг бібліотечний урок «Словники, енциклопедії, довідники – помічники у навчанні»,  який провела бібліограф  бібліотеки.
Навіть найрозумніша людина в світі не може довго пам’ятати великі події минулого і сучасного, численні дати, факти, цифри.

Отже, учні дізнались про те, що довідкова література - це видання, які допомагають нам про щось дізнатися, уточнити, розтлумачити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу. Призначення довідкової літератури дати стислу і конкретну інформацію з питання, яке цікавить читача. 

                                                                       Галина Гонсьор

                                                        Бібліограф Підгаєцької ЦБС

ЖИТТЯ ВПЛЕТЕНЕ У ДОЛЮ УКРАЇНИ

Земле рідна моя,

милий краю – пісенний розмаю,

у байраки, поля

я щоразу – із близька, й здаля

із життєвих доріг,

мов лелека, назад повертаюсь

у родинне гніздо – на ім`я –

Підгаєцька земля.

Ярослав Людкевич

В традиціях українського народу закладено, що кожна родина, кожна сім`я повинна дотримуватись батьківських звичаїв, сімейних законів. Де б ми не були, завжди в душі живе той вічний поклик, що кличе нас до родинного гнізда. На згадці про батьківський дім, щасливі та безтурботні дитячі роки, рідну школу, старих друзів, безкрайні пшеничні поля та золоте сонце.  На всі визначні родинні події завжди стараємось відвідати той отчий поріг, де ми виросли і звідки пішли у широке життя.

У Підгаєцькій бібліотеці для дорослих відбулася презентація книги нашого земляка, громадського діяча та просто Людини з великої букви Павла Івановича Мандзина.  Автор у виданні під назвою «Спогади минулого. Історія одного родоводу»  коротенько описує родовід кількох поколінь, де згадує про своє дитинство, яке проходило у важкі  до і після воєнні роки.  Згадує свій життєвий побут,  батьків, дітей, родичів, а також трудовий життєвий шлях  в юності та в дорослому віці.

Павлу Івановичу притаманні риси характеру доброти, щедрості, чесності, а особливо родинності. Він, працюючи недалеко від родинного порогу,  часто навідується до своїх близьких та далеких родичів.

Дана книжечка складається з кількох розділів, які ілюстровані різними фотографіями тих часів. Автор щиро любить всю свою родину, усіх наших людей, нашу страждальну таку милу серцю кожного українця землю.  Хочеться авторові побажати доброго здоров`я на довгі роки, жити та творити добро людям, передавати ці добрі риси характеру батька своїм дітям і внукам. А вони нехай примножують їх і передають своїм,  і так з покоління в покоління.

На написання цієї книги автора надихнула його дружина – Марія Володимирівна. Окрім того, що вона є хорошим спеціалістом у медичній галузі, має ще улюблене заняття – вишивку. Любить вкладати душу в свої роботи. На сьогоднішній день багато її вишивок в різних місцях: за кордоном – у Франції, музеї Є. Коновальця, в Михайлівському соборі у Києві. Багато робіт є в церквах Підгаєцького району: Підгаєцькій, Завалівській, Новосілківській та церкві села Ригайлиха. В Завалівській середній школі є вишите панно «Україно моя Україно» та багато інших робіт. Присутні, гості та запрошені мали змогу також ознайомитися з творчим доробком майстрині.

Це історія однієї родини, з таких невеличких історій складається історія нашої держави. Вони, як весняні струмочки, зливаються у величезну ріку, назва якій історія України.

Зберігаймо, збираймо її, бо це - ми, це - наше життя, це - наша славна Україна.

Бібліотекар дорослого абонементу

Олександра Лотоцька

НА СКРИЖАЛЯХ ВІЧНОСТІ

Ти знов прийшла, моя печальна муза.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

І мокре листя падає на брук.

                                      Ліна Костенко

В перших числах листопада в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася творча зустріч з нашим земляком та творчою людиною Анатолієм Ядловським. Присутніх зацікавила, насамперед, викладена тематика і, неординарність поглядів автора на вирішення окремих питань, які ставить життя перед кожним із нас і, які ми намагаємося вирішити кожен по своєму. Також цікавими для запрошених були поетичні рядки, в яких автор описує любов до України та своєї малої батьківщини, до нашого рідного містечка Підгайці.

Анатолій Ядловський походить з лемківської родини, і ця болюча тема глибоко виражена в рядках поета. За час своєї трудової і творчої діяльності видав шість поетичних збірок «Зупинена мить», «Серце на долонях», «Дар Всевишнього», «У Бескидах – низьких горах», «Палаюча твердь», «Фіглі-міглі» та книжки «Історія села Кам’яна», «Доля родини Ярослави Бандери (Опарівської)». Багато віршів поета стали піснями. Зокрема колектив Підгаєцького народного аматорського ВІА «Зорепад» на чолі з керівником і виконавцем гурту Іваном Пелещишиним поклав на музику і виконує пісні на вірші: «Дзвони Лемківщини», «Лемківщино рідна мати», «Ватра у Рівні», «Синьоокий простір неба», «Ти стала Богинею».  «Лемківські ватри» у с. Ждині на Лемківщині, Монастириськах на Тернопіллі, в с. Рівні на Рожнятівщині не обходяться без пісень на його слова.

 

А. Ядловський – член Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» з 1991 р. З цього часу і по даний час активно висвітлює в пресі, у радіо і телебаченні новини з життя лемківської громади краю.
Нагороджений Почесною грамотою голови Державного комітету України у справах національностей міґрацій «За активну громадську діяльність, спрямовану на збереження і розвиток лемківської культури та традицій…», також – Почесною відзнакою Міністерства культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури та мистецтв».

Така багатогранна творчість нашого земляка переконує мене в тому, що ця зустріч не випадкова і потрібна. Бо світ – мозаїка вражень, почуттів, досвідів. Найголовніше в ньому, - уміти відшукати вітер наших бажань, думок, вчинків. Власне ці пошуки і наближають нас до розуміння людського у велично-загадковому задумі Творця…

 Бібліотекар дорослого абонементу

О. Б. Лотоцька

ЗУНР – ПРОСВІТНИЦЬКА ДЕРЖАВА УКРАЇНИ

1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Народною Республікою.

Збройний виступ українців 8 листопада 1918 р., очолений Дмитром Вістовським і забезпечив проголошення ЗУНР.
257 днів проіснувала ЗУНР. З 1 листопада 1918 р. до 15 листопада 1919 року і впала під переважаючими силами ворогів.

Дворічна боротьба українського народу за незалежність закінчилася трагічною поразкою. Переїхавши в східну Україну, Українська галицька Армія опинилася в так званому чотирикутнику смерті і змушена була скласти зброю. Лише невеликій частині вдалося повернутися в Галичину і більшість з них були інтерновані у концентраційних таборах Ланцуті, Демб’є, звідки повернулися лише одиниці.

З нагоди проголошення Західно – Української Народної Республіки в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася історична подорож для користувачів бібліотеки.

Світлі постаті героїв, старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.

Понад 40 тисяч 17-ти, 18-ти, 20-ти річних юнаків, синів нашої знедоленої Галичини, ще в буревісні 1918 р. віддали своє життя за волю, за кращу долю народу, за Україну.

Відродження Державності не прийшло з нічого. Настав тільки слушний час для його здійснення, а найсильнішою зброєю наших стрільців була ідея волі рідної землі.

Минають роки…1-й листопад 1918 року належить історії. Пролинуть ще десятки літ і тільки сивоголові старці будуть розказувати внукам про найкращий день історії Галичини, про день, коли над вежами города-князя Львова замайоріли синьо-жовті прапори.

Бібліотекар юнацького абонементу

Н. І. Омелько

І ЗНОВУ ПАМ`ЯТЬ ЗБЕРЕЖЕ

Нам не забути днів війни…
У нашій пам`яті вони.

І ті герої незабутні,

Що з нами йдуть в віки майбутні.

72 рік минув з часу визволення України від німецько-фашистських загарбників. Ця дата залишиться найсвітлішим спомином у серці кожного громадянина України. Адже саме Україна зазнала найбільших жертв і руйнувань у страхітливій Другій світовій війні.

В рамках відзначення 72-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників 28 жовтня 2016 р. у Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих було проведено історичну годину під назвою «І знову пам`ять збереже». 

В рамках години шани бібліотекар нагадала користувачам бібліотеки, про те, як на окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Техніка знищення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень. Кров холоне в жилах при згадці про такі табори.

Під час проведення заходу користувачі мали змогу переглянути відеоматеріали тих страшних, бентежних днів.

«Минають десятиліття… народжуються і виростають нові покоління все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду. Але в пам`яті народній ніколи не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі», - наголосила бібліотекар.

Бібліотекар дорослого абонементу

О. Б. Лотоцька

У БАБИНІМ ЯРУ  ПАЛАЮТЬ СОТНІ СВІЧ…

...Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар...
                               Дмитро Павличко

29 вересня 2016 р. в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася година-спогад під назвою «У Бабинім Яру палають сотні свіч…»

Бабин Яр — одне з найтрагічніших пам'ятних місць, пов'язаних із людською втратою. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 р. і до жовтня 1943 р., гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб (за даними повідомлення Надзвичайної державної комісії по встановленню й розслідуванню злодіянь, скоєних німецько-фашистськими загарбниками).

«Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника-Доктерівський (коло кладовищ).
Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше...».
Таке анонімне оголошення про переселення євреїв було розклеєно по місту напередодні — 28 вересня 1941 р. А завтра сталася трагедія…

29 вересня 1991 року, через півстоліття, Центральне телебачення СРСР підтвердило, що в перші два дні у Бабиному яру загинуло 33 771 євреїв.

Необхідно підкреслити, що єврейська катастрофа була частиною загальної трагедії, яку пережив увесь народ України, що став жертвою нацистських душогубів. Але, якщо слов'ян, зокрема українців, убивали за політичними ознаками, то євреїв — лише за те, що вони євреї — в рамках гітлерівської доктрини «Війна за світове панування — це війна проти євреїв».

Масове знищення єврейського народу протягом 1933-1945 років отримало назву «голокост», і трагедія у Бабиному Яру — одна з його чорних сторінок.
Пам'ять про неї увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.

Бібліотекар читального залу

 Т.І Нагловач

ВЕСЕЛА ПОДОРОЖ – ТУРИЗМ

27 вересня 2016 р. в приміщенні Підгаєцької районної бібліотеки для дорослих,  О. М. Кунька – головний спеціаліст відділу культури та туризму, провела інформаційну годину присвячену Всесвітньому дню туризму під назвою «Весела подорож – туризм».

Метою проведення заходу було прищеплення любові до рідного краю, вивчення його історії та традицій, удосконалення  навичок та вміння роботи з джерелами географічної інформації, краєзнавчою літературою, розвивати пізнавальну активність та інтерес до туризму.

Студенти Галицького медичного коледжу поринули в надзвичайну подорож стежками рідного краю. Юні природолюби з великим задоволенням відгадували загадки  про рослини, тварин  та туристичний інвентар. З  цікавістю дивилися сюжети про дивні куточки рідної Підгаєчини. 

ТОБІ УКРАЇНО, ПІСНІ ЛЕБЕДИНІ,

 ТОБІ НАШЕ СОНЦЕ І КРОВ І ЖИТТЯ

У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу.

25 років незалежності стали випробовуванням для всіх нас - випробовуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. І не може бути сумніву в тому, що працелюбний народ України в змозі поліпшити життя у своїй власній державі. Тій державі, що вистраждана поколіннями українців, за яку віддано стільки життів і крові, крові наших предків.

 

Щороку працівники бібліотек району беруть активну участь у районному святкуванні Дня Незалежності України.

В рамках фестивалю «Цвіт вишиванки» центральною районною бібліотекою було ініційовано вишитий рушник на якому зображено орнаменти сіл, притаманні даній місцевості.

З нагоди відзначення 25 річниці Незалежності України районна бібліотека презентувала коровай на вишитому рушнику.

Сільські бібліотеки-філії підготували та оформили 25 кошиків щедрих дарів осені, якими частували всіх присутніх людей.

Держава Україна є! На весь світ продемонстровано, що ми - державницький народ, що ми - світова нація, яку чекає велике майбутнє! Ми будемо єдиним і могутнім народом, чия батьківщина носить прекрасне ім`я – Україна.