Історії бібліотек

ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕК ПІДГАЄЦЬКОГО РАЙОНУ 

Джерелом, звідки беруть свої витоки бібліотеки Підгаєччини є товариство “Просвіта”.

Багато теплих спогадів пов’язано з діяльністю цього товариства на західноукраїнських землях, в т.ч. і на Підгаєччині.

Філія “Просвіта” в Підгайцях була заснована 1891 року, а відновлено 1921 року.

Сорокаріччя з часу її заснування припало на 1931 рук, але цей ювілей відсвятковано було величаво, при співучасті всіх читалень та інших повітових товариств, влітку 1932 року. На громадській площі в Старому Місті. Першим головою відновленої Філії “Просвіти” був о. Петро Наболотний, секретарем – колишній хорунжий УСС, Василь Головінський, пізніший завідувач греко-католицької парафії в селі Зарваниця (тепер він живе у Філадельфії).

В 1939 році радянська влада читальні закрила, бібліотеки ліквідувала. Книги в основному були знищені. Приміщення читалень використовувались під сільські клуби, червоні кутки.

В перших повоєнних роках Філія “Просвіти” особливу увагу звертала на заснування нових та відновлення неактивних читалень. Все це не давалося легко; повіт мав тоді 65 громад, а наша місцевість жила під терором малоінтелігентних польських поліціантів. Та завдяки активним селянам, учителям і священникам, читальні «родилися мов гриби після дощу». Усвідомлюючи потребу охоплення організаційно-просвітянською сіткою цілого повіту, просвітяни подбали про те, щоб не тільки кожне село, а й кожний просілок, що не числився окремою громадою, мав свою читальню “Просвіти”, та щоб села мали свої власні читальні чи народні доми, в яких мало зосереджуватись організаційне життя села. Таких читалень “Просвіти” було перед Другою світовою війною 1939 року приблизно вісімдесят, а народних домів – біля сорока п’яти. 

У 1940 році на території Тернопільської області був створений Підгаєцький район. Перша районна бібліотека була створена у 1948 р. з фондом – 6754 документів. У 1963 році район було ліквідовано, бібліотека з районної перетворилась на міську бібліотеку. З відновленням статусу Підгаєцького району, наказом відділу культури Підгнаєцької районної державної адміністрації від 18 червня 1992 року та відповідно до Положення “Про централізацію державних масових бібліотек “ затвердженого Міністерством культури України і погоджено з Міністерством фінансів та рішенням облвиконкому № 503 від 9 грудня 1974 року ”Про перспективний план централізації бібліотечної справи в області” була створена Підгаєцька централізована бібліотечна система.

Згідно наказу з 1 липня 1992 року 29 сільських та 2 міських бібліотеки об’єдналися в єдину централізовану систему на базі Підгаєцької районної бібліотеки для дорослих з єдиним книжковим фондом, штатом, адміністративно-господарським керівництвом. Директором ЦБС було призначено Машталір Л. В., а заступником директора по дитячій роботі – Максимчак Л. Б.

Підгаєцька централізована бібліотечна система об’єднує 31 бібліотечну установу. У структурі ЦБС:

• Підгаєцька центральна бібліотека,
• Районна бібліотека для дітей;
• сільські бібліотеки-філії.

Головним центром ЦБС є центральна бібліотека. Вона керує діяльністю всіх бібліотек району: складає плани і звіти про роботу централізованої системи; централізовано здійснює комплектування нової літератури; веде звітність про своєчасне поступлення літератури в бібліотеки-філії; складає центральні каталоги і картотек. Основними структурними підрозділами ЦБ є відділ обслуговування читачів і відділ комплектування літератури, відділи методичної і бібліографічної роботи.

Історія Підгаєцької бібліотеки для дітей зі слів колишнього працівника бібліотеки Гоцко О. І.

Перші інвентарні книги бібліотеки для дітей датовані 1950-тим роком. Виходячи з цього, припускаємо, що цього року виникла бібліотека. Немає даних і про перших працівників бібліотеки. А вже у 1955 році працювала в бібліотеці для дітей на посаді бібліотекаря Костельник Іванна Тимофіївна (1 чи 2 роки), потім на її посаді - Харахійчук Євстахія Євстахіївна, Гоцко Ольга Іванівна працювала на посаді зав. читальним залом. На той час дитяча бібліотека обслуговувала біля 1000 дітей.

Приміщення бібліотеки знаходилось по вул. Шевченка 18 (теперішнє приміщення юстиції).

Потім завідуючою бібліотеки працювала Шрейдер Катерина Антонівна. Зав. відділом культури тоді був Жемчугов Л.В.

У 1963 році Гоцко О. І. була переведена на посаду зав. абонементу у зв’язку зі скороченням штату. У 1964 році Шрейдер К.А. звільнилася, а на її посаду було призначено Алєблєву  Клавдію Гнатівну. Ольга Іванівна стверджує, що робота тодішньої бібліотеки була спрямована на залучення до читання дітей з першого класу. Бібліотекарі старалися залучити більше дітей до системного читання, вони ходили до школи, запрошували учнів до бібліотеки. Для цього проводили ранки, бібліографічні огляди, літературні вечори, книжкові виставки. До знаменних і пам’ятних дат складали тематичні картотеки, влаштовували книжкові виставки,індивідуальні і групові бесіди з читачами. Вели роботу з групами учнів за інтересами. Бібліотекою проводилось багато заходів по вихованні читачів в любові до рідного краю, батьківщини, проводили виховні години, де вчили дітей любові та повазі до старшого покоління.

У 1982 році Гоцко О. І. звільнилася з роботи. Після неї у бібліотеці для дітей працювали Лотоцька І. І., Кучма О. Б., Кіс В. А., Шалайда Б. І., Шпитюк Т. І..

Згідно наказу з 1 липня 1992 року 29 сільських та 2 міських бібліотеки об’єдналися в єдину централізовану систему на базі Підгаєцької районної бібліотеки для дорослих з єдиним книжковим фондом, штатом, адміністративно-господарським керівництвом. Заступником директора по дитячій роботі було призначено Максимчак Л. Б.

Історія бібліотеки села Боків.

За стараннями отця  В. Шенкірика, який був пастирем-громадянином в 1900 році у Бокові було засновано читальну «Просвіти». 1903 року читальня перейшла до власного дому. Культурно-освітня праця о. В. Шенкірика сприяла національній свідомості селян. При читальні діяв аматорський драматичний гурток.

Історія бібліотеки села Волиця

Ще перед  Першою світовою війною у селі було засновано товариство «Просвіта». В 1931 р., при активній допомозі о. Євгена Мацилюка, пароха з села Голгоча, скликано загальні збори читальні «Просвіти» у помешканні свідомого господаря Дмитра Калинича, де і містилася читальня. До нової управи увійшли найсвідоміші селяни: Степан Бурик – голова, Дмитро Калинич – секретар, Йосиф Петрущак – бібліотекар, Онуфрій Щур і Григорій Бурик – члени. Деякий час діяльність читальні обмежувалась до сходин і читання книжок та часописів уголос.  Д. Калинич мав бібліотеку і давав її до розпорядження читальні. У той час багато праці в культурну ділянку вклала вдова по отцеві Навроцькому з Голгіч.

Довідавшись, що у читальній є бібліотека і про читання книжок на сходинах, дуже часто впадала польська поліція в особах  Жижулка, Пояловського і Колодзєя, та перевіряла книжки, деякі конфісковували. В той час багато українців з села передплачували вже «Народну справу», «Новий час», «Сільський Господар», «Христос наша сила», та ін., а діти читали «Дзвіночок». Переслідування польською владою примусило нашу молодь зорганізуватись. Створились різні гуртки при читальні «Просвіти», які нав’язують тісні зв’язки з молоддю сусідніх сіл. В 1933 р. був створений аматорський драматичний гурток під керівництвом Гриця Бурика, який за короткий час підготував вистави «Сватання на Гончарівці», «Проклятий Марко», «Назар Стодоля» та ін.  Вистави відбувалися в найбільшій у селі приватній хаті, бо у «Людовім домі» поляки не дозволяли їх ставити, треба було мати окремий дозвіл.

Зорганізувалися у селі і молодіжні виховні гуртки, як «Доріст» при кружку «Рідна Школа» та «Самоосвітний гурток» при читальні «Просвіти», завданням яких було вивчати історію і географію України. Але під тиском і терором польської влади згадані гуртки були закриті. 1938 року гурток виступав спільно з гуртками інших сіл на святі з нагоди 70-річчя «Просвіти» у Підгайцях.

Історія бібліотеки села Галич

Село Галич лежить над річкою Коропець, зі сходу межує зі селами Сільце та Нова Гребля, з південної сторони з селом Вербів, із заходу – з селом Угринів, а з півночі – з повітовим містом Підгайці.

Про діяльність громади перед Першою світовою війною немає конкретних відомостей. Але під час визвольних змагань жителі нашого села брали активну участь у рядах Січових Стрільців та в Українській Галицькій Армії. Ці активісти, повернувшись після програної боротьби за самостійність, включились в політичне і громадське життя, організовуючи громаду до активного спротиву польським займанцям.

У селі засновано товариство «Просвіта», спортивне товариство «Луг», «Сільський господар». Молодь Галича належала до «Пласту» у Підгайцях.

При читальні «Просвіти» був аматорський театральний гурток, мішаний хор, що ним диригував, спочатку Олекса Мостовий з Підгаєць, а потім молодий та енергійний диригент Микола Корпан.  Цей хор крім концертів співав також Богослужіння, особливо коли воно відбувалося у Спасівській церкві.

У селі була читальня «Просвіти», яка займалася культурно-освітнім життям нашого села. Читальня була розміщена в будинку єврея. Молодь села Галич була дуже енергійна, було організовано молодіжну організацію Католицька Акція Української Молоді – КАУМ. Багато з членів цієї організації загинули у лавах УПА. До дивізії «Галичина» пішло приблизно 30 чоловік.

Був час, коли майже все культурно-освітнє життя гуртувалося біля церковних братств.

Першим бібліотекарем села 21 жовтня 1951 року була обрана Іваськевич Євгенія Павлівна. Книжковий фонд, на час заснування бібліотеки становив 1025 примірників книг. Бібліотека знаходилася у приміщенні сільського клубу. У 1961 році добудували до клубу бібліотеку і вона була перенесена у нове приміщення.

З 1983 року в бібліотеці працювала Дякович Марія Степаніна.

3 лютого 2014 року у бібліотеці працює Омелько Лілія Володимирівна.

Книжковий фонд бібліотеки становить  4974 примірники книг. Бібліотеку відвідує 318 читачів, з низ 75 дітей.

Історія бібліотеки села Голгоча

В 1907 році в селі збудовано дім читальні «Просвіти». В 1911 році засновано молодше товариство «Січ», яке в початках начисляло 40 хлопців і дівчат. А в 1922 році прийшов отець Микола Ілевич, який зорганізував перший повоєнний хор при читальні «Просвіти». Зараз по Першій світовій війні відновлено в селі діяльність читальні «Просвіти», і першим її головою був Микола Курпінь. Другим головою з другої каденції був Василь Цюрпіта. В селі бурхливо розвивалося культурно-освітнє, виховне й кооперативне життя. У 1928 році громада села вирішила будувати в Голгочах великий народний дім. В будівельному комітеті дуже активно проявили себе Василь Яремко, Федір Голод та Йосиф Джоджик.

Товариство «Просвіта» і народний дім мали свої афіляції чи відділи, але працювали разом гармонійно для добра громади. Мешканці села Голгоча могли користати з бібліотеки читальні «Просвіти», яка нараховувала 300 книг та мали можливість користуватися з «мандрівної» бібліотеки, що була при філії «Просвіти» в Підгайцях. 

Історія бібліотеки села Михайлівки

У 1915 році у селі Михайлівка створено осередок «Просвіта», при якому була бібліотека і читальня. Першим головою осередку «Просвіта» був Іван Гой. Читальня розміщувалася у його домі, у двох невеликих кімнатах.

В 1988 році в селі збудовано сільський будинок культури під керівництвом голови колгоспу Пирога В.Є., в якому була кімната і для бібліотеки. Із старого будинку перенесли бібліотеку вже у новий. На той час бібліотека налічувала 6600 книг, було 5 стелажів для книг, створений алфавітний каталог.

Біля 40 років у бібліотеці працювала Яєчник Люся, потім Козіцька Стефа, яка працювала лише 2 роки. З 1989 року у бібліотеці працювала  Королишин Марія Євстахіївна.

Історія бібліотеки села Мужилів

Читальня «Просвіти» була заснована у Мужилові 1890 році. Активну участь у її заснуванні брали суддя Кордуба та Гнат Соляр. Не маючи власного дому вона містилася спершу в господаря Кирила Думи. Спочатку була не дуже активна, але вже перед Першою світовою війною, при допомозі учнів середніх шкіл, стала більш діяльною. У читальні товариства «Просвіти» налічувалося 243 книги українською мовою, з кількістю читачів 73 особи. Під час Першої світової війни читальня «Просвіти» не діяла. Після війни засновано читальню товариство «Сокіл», першим головою якого був Іван Саляк. Пізніше перебрав головування Олекса Солонина.

В Народному домі примістилася читальня «Просвіти», книжковий фонд становив 8700 примірників книг. Бібліотеку відвідують 850 читачів, книговидача за рік 10200 примірників книг. До бібліотеки надходять такі українські часописи: «Народна слава», «Новий час», «Місіонер», «Дзвіночок». З розповідей жителів села в бібліотеці працювала Кабанова Віра Тітовна.

Із 1963-1994 рр. працювала в бібліотеці  М’якуш Надія Йосипівна. Книжковий фонд у бібліотеці налічував 14000 примірників книг.

З 1994 року у бібліотеці працює Баран Галина Михайлівна. При бібліотеці діє гурток «Умілі руки», де учні школи навчаються в’язання та вишивання. До бібліотеки надходять такі періодичні видання: «Земля Підгаєцька», «Свобода», «Вільне життя».