Щороку 1 квітня у багатьох країнах відзначається веселе й потішне свято – День сміху, або День дурня.

Про точне походження свята і досі точаться суперечки. За однією з версій, традиція першоквітневих жартів і розіграшів в Європі з’явилася у XVI столітті.

Так, у 1564 році король Карл IX видав указ, яким зобов’язав перенести Новий рік з 1 квітня на 1 січня. Однак деякі жителі продовжували святкувати новий рік по-старому. Через це їх стали називати "першоквітневими дурнями", а також розігрувати і висміювати. Однією із найпопулярніших витівок було, зокрема, непомітно причепити до спини людини паперову рибину й
дражнити її  "квітнева риба".

Уже звичним цього дня стали розіграші та жарти над рідними, друзями і просто знайомими. Звісно, жарт має бути доречним і без негативних наслідків

Підготувала;

Тетяна Нагловач

 Що почитати весною? 8 весняних емоцій

 Що почитати весною? 8 весняних емоцій З приходом весни бібліотека підготувала список весняних книг, які надихають. Що для мене весна?

1. Весна – це натхнення.

Василь Шкляр «Ключ»

2. Весна – це ніжність.

Володимир Лис «Стара холера»

3. Весна – це легкість.

Макс Кіндрук «Доки світло не згасне назавжди »

4. Весна – це романтика.

Ольга Лілік «Квіти цикорію»

5. Весна – це оновлення. Отже, обов’язкоко потрібно прочитати хоча б одну книгу для саморозвитку.

Памела Дракермен «Дорослих не буває. Життя після 40»

Джим Лоер Тоні Шварц " Живи по новому"

6. Весна – це стан дитинства.

Луїза Мей Олкотт «Маленькі чоловічки»

Луїза Мей Олкотт "Маленькі чоловічки 2 частина "

7. Весна – це добрі надії.

Джордж Бату «Франческа»

8. Нарешті, весна – це щастя! Невипадково міжнародний день щастя відзначають навесні, і навіть у перший місяць весни березня.

Януш - Леон Вешневський “С@мотність у мережі”

А які весняні книги хотіли б прочитати Ви?

Підготувала;

Тетяна Нагловач

 25 березня — Всесвітній день читання Толкіна .

Дж.Р.Р.Толкіна. 25 березня — день, важливий для християн, але також і для світу Середзем’я, де відбуваються події більшості повістей Професора. «Якби ми буквально брали календарні дати з “Володаря перснів” і співвідносили їх із нашими датами, то саме 25 березня впала Чорна вежа (Барад-дур). Це день, коли Фродо й Сем дісталися Судної гори (Ородруїна)», — каже Ришард Дердзінський, знавець творчості

Толкіна і «толкінівський лінгвіст». Ідея Дня читання Толкіна зродилася (ясна річ) у середовищі його фанатів — британському «The Tolkien Society». А 25 березня — це важливий день для спільноти шанувальників Професора, бо момент перемоги над Сауроном — важливий для Середзем’я. Нехай навіть Фродо не впорався із завданням так, як мусив, і відмовився вкинути Перстень всевладдя у вогняне око Ородруїна, і справі допоміг Ґолум, який кинувся за своєю спокусою, — однак же Саурона переможено.

І сам Толкін цю дату вибрав далеко не випадково, бо хотів послатися на католицьке свято Благовіщення. Зокрема це видно, коли приглянутися на те, коли «братство персня» вирушає з Рівендолу: це було 25 грудня. Віра була дуже важливою в житті цього письменника. Він народився у сім’ї радикальних протестантів — баптистів, які не належали до формалізованих церковних структур. Його мама 1900 року навернулася на католицизм, і разом із нею на католицизм перейшли сини. Це був складний вибір: родина відвернулася від них. Толкін визнав, що цей етап життя — важливий, і що він має цей шлях продовжувати. Дорослим він був дуже релігійною людиною: щодня ходив на Святу Месу. У своїй творчості представляв релігійні теми, однак не «напряму». Толкін вважав, що світ потребує оновлення сенсів. «Володар перснів» — це доказ цілющої сили літератури. Християнські думки й мораль становлять той «мед», яким просякнуто хліб повісті. На перший погляд, того меду й не видно, але він там є і надає йому смаку, — так порівнює Ришард Дердзінський, модератор толкінівських форумів, блогів та інформаційного сервісу «Еленділіон». (Саме він, між іншим, досліджує генеалогічне дерево Толкінів і з’ясував, що 1770 року Толкіни прибули в Лондон… із Ґданська!). На кожний День читання Толкіна британське товариство його шанувальників пропонує якусь тему. Цього року — це «Надія та відвага».

Підготувала:

Тетяна Нагловач

ментувати

 Вода - основа. Вода - життя, чарівний еліксир всесвітнього буття.

" Не можна сказати, що ти є

необхідною для життя,

ти саме життя"

Антуан Сент-Екзюпері

Вода - основа життя. І це дійсно так. Адже без неї абсолютно неможливе, немислиме життя. З давніх-давен наші пращури вшановували воду, поклонялися їй, вірили у її магіч

ну силу, дбали про чистоту.

Вода - еліксир життя. Той самий еліксир, який марно шукали

в своїх лабораторіях алхіміки, в пошуках якого борознили

безкінечні простори мореплавці.

Подарувавши людям воду, природа дала їм до рук величезне багатство.

Сьогодні над водою нависла загроза - забруднення. Заводи й фабрики часто забруднюють стічними водами річки. Люди викидають різноманітне сміття просто у озера, ріки і моря, завдаючи їм непоправної шкоди.

Загальновідомо, що більша частина нашої планети - це вода. Дивлячись на модель Землі - глобус, може здатися, що води у нас понад край. Та, на жаль, це далеко від дійсності. Є райони, де води ніколи не вистачало, а там, де її було завжди вдосталь, - гостро потали проблеми з різким зниженням кількості води та її якості. Чисту воду, про яку складено безліч пісень та віршів потрібно шукати "днем з вогнем"!

Вода була вже на початку світу. В одній із дохристиянських колядок є слова:

Що ж там було з світа спочатку?

Не було нічого - одна водонька.

Воду наші предки називали святою. У всіх народів її обожнювали як сестру Сонці, тому що дає життя всьому сущому на землі, приносить велике добро, робить землю родючою.

Вода - це одне з найбільших багатств України, вічна цінність, до якої ми повинні відноситися з повагою, не завдаючи їй шкоди та пильно оберігаючи. Адже вода - це дзеркало минулого і сучасного.

Підготувала: Тетяна Нагловач

бібліотекар читального залу

 Сьогодні свій 91-й день народження святкує українська поетеса Ліна Костенко.Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця!

Це ЖІНКА-ГЕРОЙ, котра принципово відмовилася від Премії Золотий Письменник України та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне – Ім’я.

Вона ніколи влади не боялася. Пише, що хоче і говорить, що думає.

Вона переконує, що слова «незалежність» і «свобода» існують в мові не просто так.

Її поезія – про жінку, любов, красу рідної мови і України – це словесна зброя, яка надихає і окриляє.

Підготувала:Лотоцька О.Б.

Для учнів, котрі полюбляють читати, шанують поетичне слово, переживають разом з письменниками і бажають дізнатись чогось новенького...

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/260830355524962 -  Для повного перегляду.

 

 Всесвітній день проти кіберцензури

12 березня відзначається пам'ятна дата – Всесвітній день проти кіберцензури, заснована зусиллями міжнародних організацій «Репортери без кордонів» і «Міжнародна амністія».

Метою свята є привернення уваги до загроз кіберзлочинності та боротьба за однаково доступний всім єдиний Інтернет без обмежень та розвиток свободи слова онлайн.

Підготувала:

Тетяна Нагловач

Організація книжкових виставок – це наука і мистецтво.

У пошуках інноваційних форм роботи з книгою бібліотекарі інколи не враховують, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе споглядання, тобто наочне сприйняття, є початком будь-якого пізнання. Наочності завжди приділялась велика увага в бібліотечній роботі.

Вважається, що книжкова виставка – це найбільш дієва форма популяризації літератури. Виставка – це завжди творчість.

А творчість і фантазія бібліотекарів відділу обслуговування не мають меж. Тому останнім часом у практику роботи бібліотек запроваджуються різні види виставкової діяльності, мета яких – об'єднання бібліотекаря і користувача, вирішення традиційних, суто бібліотечних завдань: розкриття фонду бібліотеки, організація його реклами, популяризація друкованих видань (книг та періодики). А результатом такої творчості і фантазії бібліотечних працівників є нові види книжкових виставок: діалог, дискусія, читання, панорама, персоналія, кросворд, реклама, пошук, колекція, мандрівка, експедиція та багато ін.

Підготувала:

Тетяна Нагловач

 207 річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/253539606254037 - Для повного перегляду.

 Володимир Івасюк – митець, який надто любив Україну.

Володи́мир Миха́йлович Івасю́к народився 4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).

Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

У 1970 році написав пісні «Червона рута» і «Водограй», які вперше виконав з Оленою Кузнєцовою у передачі українського телебачення «Камертон доброго настрою» 13 вересня. Путівку в життя пісням дав ансамбль «Смерічка» Левка Дутковського. У 1971 році режисер Роман Олексів зняв у містечку Яремча український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконали Софія Ротару і Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка. «Червона рута» перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71». На заключному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю «Смерічка» Назарій Яремчук, Василь Зінкевич та автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. «Червону руту» надрукував тижневик «Україна».

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховецькому лісі під Львовом. Між датою зникнення й датою смерті Івасюка є загадковий проміжок часу.

Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом вищого керівництва СРСР. Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф "таємно".

Поет Юрій Рибчинський, який був близьким другом Володимира Івасюка, так характеризує композитора: "Володимир був скромним - як справжній художник, який працює на майбутнє, а не купається у теплій ванні сьогоднішнього успіху доти, поки вода не охолоне. Він не спекулював своїм ім'ям, яке тоді було на устах у мільйонів людей. Ні зовні, ні внутрішньо ніколи не виділяв себе серед інших, що було дивно для хлопчиська (дозволю собі подібну нахабність!), на якого раптом звалилося визнання. Івасюку в пору першого всесоюзного, а згодом і міжнародного успіху було трохи більше 20-ти. У такі роки слава - тяжке випробування. Він не тиражував успіх, як це часто відбувається з багатьма початківцями, які шукають легкого хліба, - жодна його нова пісня не була схожа на вже написані».

Підготувала:

Н. І. Омелько

 3 березня- Всесвітній день письменника ! В Підгаєцьку бібліотеку для дорослих на екскурсію завітали учні 2-го класу Підгаєцької спеціалізованої початкової школи.Діти знайомилися з новими надходженнями літератури,а також читали вірші Лесі Українки та Тараса Шевченка.

Підготували:

Н. І. Омелько

Т. І. Нагловач

 

 1 березня — Міжнародний день боротьби з наркоманією і наркобізнесом. Генеральна Асамблея ООН у 1987 р. проголосила цей день Міжнародним днем боротьби з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, визначивши тим самим усю важливість проблеми й проявивши свою рішучість розширювати міжнародне співробітництво для досягнення мети — світової спільноти, вільного від наркоманії.

Історія боротьби з розповсюдженням наркотиків або, принаймні, спроб якось контролювати їх обіг вже налічує більше ста років. Ця проблема вразила всі без виключення країни. За даними ООН, кількість людей, що мають залежність в світі – більше 200 млн. осіб.

В Україні налічується до 425 тисяч споживачів ін’єкційних наркотиків, третина з них – жінки.

Особливо проблема наркоманії в Україні стосується молоді, за даними міністерства охорони здоров’я, кожен п’ятий підліток у віці 14 років вже пробував наркотики. Переважна кількість наркозалежних – це молоді люди у віці до 24-х років, які, по суті, і є гено
фондом нації.

Як стверджують лікарі, наркоманія – це соціальна проблема, яка має стояти на першому місці.

Наркоманія – це Ахіллесова п’ята не одної людини, це проблема України в цілому. Вирішення проблеми наркоманії означає позбутися майже половини проблем, які постають перед державою та суспільством. Це першочергове завдання органів державної влади та громадян.

Підготувала:

Н. І. Омелько

 «ЧИТАТИ – це мудро, читати – це модно, читати завжди і де завгодно!»

https://book-institute.org.ua/uk - сайт Український Інститут Книги (УІК).

У сьогоднішній час, коли йде фізичне знищення нашого народу ворогом, не можна забувати про культурний геноцид, який часто більш підступний, бо непомітний.

Але він є і щодня і ми попадаємо під його вплив. І тільки вигравши культурну війну у наших головах, виборовши можливість для наступних поколінь стати розумними, освіченими, патріотично налаштованими громадянами, що пишаються своєю країною та мають власну гідність, забезпечимо мир і процвітання наступним поколінням.

Тому читати – це справді бути у тренді, бути серед тих, хто мислить а, отже, розвивається та йде вперед. Та перш за все варто створити МОДУ НА ЧИТАННЯ, щоб книга і ті, хто її читає вважалися кращими, щоб це було престижно у суспільстві.

Найважливіше у навчанні, вихованні дитини, залучення

до читання – це приклад дорослих, сім`ї, оточення, залучення до читання у школі, відвідування бібліотек та заходів закладів культури, мода на читання через ЗМІ та інші засоби реклами культури та читання, що повинна забезпечити держава адже у неї тут особлива роль – дбати та підтримувати культурний та освітній розвиток задля гідного розвитку країни.

Підготувала :

Т. І. Нагловач

 

Віктор Гюго народився 26 лютого 1802 у французькому місті Безансон в сім’ї генерала. Перші роки провів в Марселі, а також різних містах Італії, через військову карєру батька. Освіту почав здобувати в ліцеї Людовика Великого. Перші твори Гюго написав у 14 років. Інтерес читачів привернув завдяки сатирі «Телеграф». З перших же років заняття поезією і прозою отримує визнання на літературних конкурсах.

Особливе місце у творчості письменника займає «Собор

Паризької Богоматері» (1831).

Збірники ліричних віршів Віктора Гюґо — «Осіннє листя» (1831), «Пісні сутінок» (1835), «Внутрішні голоси» (1837), «Промені і тіні» (1840) — виникли значною мірою завдяки особистим переживанням. У цей час у житті Гюго відбулися важливі події: Сент-Бев закохався в його дружину, а сам він перейнявся пристрастю до актриси Жюльєт Друе.

Підготувала:

Н. І. Омелько

 На завершення" Тижня дитячої книги " до бібліотеки завітали другокласники Підгаєцької опорної школи 1-3 ступенів на пізнавально-оглядову екскурсію під назвою « Бібліотека – аптека душі!».

Під час екскурсії діти поринули в неймовірний книжковий світ. Бібліотекарі ознайомили учнів з бібліотекою і її головною цінністю – книгою. Розповіли, що треба виховувати в собі любов до книги і вміння її берегти. Також ознайомили з тематичними полицями книжкового фонду, проінформували про новинки літератури для дітей, провели захопливу мандрівку книжковими та тематичними виставками. Особливо зацікавила школярів виставка, присвячена 150 - річчю від дня народження Лесі Українки

Бібліотекарі познайомили дітей з правилами користування книгою та бібліотекою, адже книга – це найцінніший скарб людства, його історія, яку треба плекати змалечку. Учні, які побували на екскурсії, тепер мають змогу записатися до бібліотеки і стати її читачами, тому що дізналися багато цікавої інформації, отримали запас нових знань та незабутніх вражень.

Діти за час екскурсії отримали багато цікавої інформації та позитивних вражень. Усім дуже сподобалася пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від маленьких користувачів.

Підготували:

Т. І .Нагловач

Н. І. Омелько