Пам'ять про скорботний 33

У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою.

Ви добре знаєте, що Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали "житницею Європи".

Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на чорноземах від голоду?

Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини?

У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до першого дзвоника.

Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті... Ми не можемо це забути… Винуватці трагедії мають бути визначені в Україні і світовим співтовариством як такі, що чинили злочини супроти людяності.

25 листопада 2016 року в Підгаєцькій районній бібліотеці відбулась година інформування «Пам'ять про скорботний 33».

Бібліотекар  читального залу

Тетяна Нагловач 

ПОМІЧНИКИ У НАВЧАННІ

Мандрівку до Підгаєцької бібліотеки для дорослих  здійснили учні 10 класу Підгаєцької ї ЗОШ I-IIIступенів. Вони познайомились із багатим фондом літератури, оглянули цікаві книжкові виставки, відвідали Інтернет-центр бібліотеки. 

Долучитися до мудрих довідкових видань школярам допоміг бібліотечний урок «Словники, енциклопедії, довідники – помічники у навчанні»,  який провела бібліограф  бібліотеки.
Навіть найрозумніша людина в світі не може довго пам’ятати великі події минулого і сучасного, численні дати, факти, цифри.

Отже, учні дізнались про те, що довідкова література - це видання, які допомагають нам про щось дізнатися, уточнити, розтлумачити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу. Призначення довідкової літератури дати стислу і конкретну інформацію з питання, яке цікавить читача. 

                                                                       Галина Гонсьор

                                                        Бібліограф Підгаєцької ЦБС

ЖИТТЯ ВПЛЕТЕНЕ У ДОЛЮ УКРАЇНИ

Земле рідна моя,

милий краю – пісенний розмаю,

у байраки, поля

я щоразу – із близька, й здаля

із життєвих доріг,

мов лелека, назад повертаюсь

у родинне гніздо – на ім`я –

Підгаєцька земля.

Ярослав Людкевич

В традиціях українського народу закладено, що кожна родина, кожна сім`я повинна дотримуватись батьківських звичаїв, сімейних законів. Де б ми не були, завжди в душі живе той вічний поклик, що кличе нас до родинного гнізда. На згадці про батьківський дім, щасливі та безтурботні дитячі роки, рідну школу, старих друзів, безкрайні пшеничні поля та золоте сонце.  На всі визначні родинні події завжди стараємось відвідати той отчий поріг, де ми виросли і звідки пішли у широке життя.

У Підгаєцькій бібліотеці для дорослих відбулася презентація книги нашого земляка, громадського діяча та просто Людини з великої букви Павла Івановича Мандзина.  Автор у виданні під назвою «Спогади минулого. Історія одного родоводу»  коротенько описує родовід кількох поколінь, де згадує про своє дитинство, яке проходило у важкі  до і після воєнні роки.  Згадує свій життєвий побут,  батьків, дітей, родичів, а також трудовий життєвий шлях  в юності та в дорослому віці.

Павлу Івановичу притаманні риси характеру доброти, щедрості, чесності, а особливо родинності. Він, працюючи недалеко від родинного порогу,  часто навідується до своїх близьких та далеких родичів.

Дана книжечка складається з кількох розділів, які ілюстровані різними фотографіями тих часів. Автор щиро любить всю свою родину, усіх наших людей, нашу страждальну таку милу серцю кожного українця землю.  Хочеться авторові побажати доброго здоров`я на довгі роки, жити та творити добро людям, передавати ці добрі риси характеру батька своїм дітям і внукам. А вони нехай примножують їх і передають своїм,  і так з покоління в покоління.

На написання цієї книги автора надихнула його дружина – Марія Володимирівна. Окрім того, що вона є хорошим спеціалістом у медичній галузі, має ще улюблене заняття – вишивку. Любить вкладати душу в свої роботи. На сьогоднішній день багато її вишивок в різних місцях: за кордоном – у Франції, музеї Є. Коновальця, в Михайлівському соборі у Києві. Багато робіт є в церквах Підгаєцького району: Підгаєцькій, Завалівській, Новосілківській та церкві села Ригайлиха. В Завалівській середній школі є вишите панно «Україно моя Україно» та багато інших робіт. Присутні, гості та запрошені мали змогу також ознайомитися з творчим доробком майстрині.

Це історія однієї родини, з таких невеличких історій складається історія нашої держави. Вони, як весняні струмочки, зливаються у величезну ріку, назва якій історія України.

Зберігаймо, збираймо її, бо це - ми, це - наше життя, це - наша славна Україна.

Бібліотекар дорослого абонементу

Олександра Лотоцька

НА СКРИЖАЛЯХ ВІЧНОСТІ

Ти знов прийшла, моя печальна муза.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

І мокре листя падає на брук.

                                      Ліна Костенко

В перших числах листопада в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася творча зустріч з нашим земляком та творчою людиною Анатолієм Ядловським. Присутніх зацікавила, насамперед, викладена тематика і, неординарність поглядів автора на вирішення окремих питань, які ставить життя перед кожним із нас і, які ми намагаємося вирішити кожен по своєму. Також цікавими для запрошених були поетичні рядки, в яких автор описує любов до України та своєї малої батьківщини, до нашого рідного містечка Підгайці.

Анатолій Ядловський походить з лемківської родини, і ця болюча тема глибоко виражена в рядках поета. За час своєї трудової і творчої діяльності видав шість поетичних збірок «Зупинена мить», «Серце на долонях», «Дар Всевишнього», «У Бескидах – низьких горах», «Палаюча твердь», «Фіглі-міглі» та книжки «Історія села Кам’яна», «Доля родини Ярослави Бандери (Опарівської)». Багато віршів поета стали піснями. Зокрема колектив Підгаєцького народного аматорського ВІА «Зорепад» на чолі з керівником і виконавцем гурту Іваном Пелещишиним поклав на музику і виконує пісні на вірші: «Дзвони Лемківщини», «Лемківщино рідна мати», «Ватра у Рівні», «Синьоокий простір неба», «Ти стала Богинею».  «Лемківські ватри» у с. Ждині на Лемківщині, Монастириськах на Тернопіллі, в с. Рівні на Рожнятівщині не обходяться без пісень на його слова.

 

А. Ядловський – член Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» з 1991 р. З цього часу і по даний час активно висвітлює в пресі, у радіо і телебаченні новини з життя лемківської громади краю.
Нагороджений Почесною грамотою голови Державного комітету України у справах національностей міґрацій «За активну громадську діяльність, спрямовану на збереження і розвиток лемківської культури та традицій…», також – Почесною відзнакою Міністерства культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури та мистецтв».

Така багатогранна творчість нашого земляка переконує мене в тому, що ця зустріч не випадкова і потрібна. Бо світ – мозаїка вражень, почуттів, досвідів. Найголовніше в ньому, - уміти відшукати вітер наших бажань, думок, вчинків. Власне ці пошуки і наближають нас до розуміння людського у велично-загадковому задумі Творця…

 Бібліотекар дорослого абонементу

О. Б. Лотоцька

ЗУНР – ПРОСВІТНИЦЬКА ДЕРЖАВА УКРАЇНИ

1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Народною Республікою.

Збройний виступ українців 8 листопада 1918 р., очолений Дмитром Вістовським і забезпечив проголошення ЗУНР.
257 днів проіснувала ЗУНР. З 1 листопада 1918 р. до 15 листопада 1919 року і впала під переважаючими силами ворогів.

Дворічна боротьба українського народу за незалежність закінчилася трагічною поразкою. Переїхавши в східну Україну, Українська галицька Армія опинилася в так званому чотирикутнику смерті і змушена була скласти зброю. Лише невеликій частині вдалося повернутися в Галичину і більшість з них були інтерновані у концентраційних таборах Ланцуті, Демб’є, звідки повернулися лише одиниці.

З нагоди проголошення Західно – Української Народної Республіки в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася історична подорож для користувачів бібліотеки.

Світлі постаті героїв, старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.

Понад 40 тисяч 17-ти, 18-ти, 20-ти річних юнаків, синів нашої знедоленої Галичини, ще в буревісні 1918 р. віддали своє життя за волю, за кращу долю народу, за Україну.

Відродження Державності не прийшло з нічого. Настав тільки слушний час для його здійснення, а найсильнішою зброєю наших стрільців була ідея волі рідної землі.

Минають роки…1-й листопад 1918 року належить історії. Пролинуть ще десятки літ і тільки сивоголові старці будуть розказувати внукам про найкращий день історії Галичини, про день, коли над вежами города-князя Львова замайоріли синьо-жовті прапори.

Бібліотекар юнацького абонементу

Н. І. Омелько

І ЗНОВУ ПАМ`ЯТЬ ЗБЕРЕЖЕ

Нам не забути днів війни…
У нашій пам`яті вони.

І ті герої незабутні,

Що з нами йдуть в віки майбутні.

72 рік минув з часу визволення України від німецько-фашистських загарбників. Ця дата залишиться найсвітлішим спомином у серці кожного громадянина України. Адже саме Україна зазнала найбільших жертв і руйнувань у страхітливій Другій світовій війні.

В рамках відзначення 72-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників 28 жовтня 2016 р. у Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих було проведено історичну годину під назвою «І знову пам`ять збереже». 

В рамках години шани бібліотекар нагадала користувачам бібліотеки, про те, як на окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Техніка знищення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень. Кров холоне в жилах при згадці про такі табори.

Під час проведення заходу користувачі мали змогу переглянути відеоматеріали тих страшних, бентежних днів.

«Минають десятиліття… народжуються і виростають нові покоління все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду. Але в пам`яті народній ніколи не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі», - наголосила бібліотекар.

Бібліотекар дорослого абонементу

О. Б. Лотоцька

У БАБИНІМ ЯРУ  ПАЛАЮТЬ СОТНІ СВІЧ…

...Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар...
                               Дмитро Павличко

29 вересня 2016 р. в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася година-спогад під назвою «У Бабинім Яру палають сотні свіч…»

Бабин Яр — одне з найтрагічніших пам'ятних місць, пов'язаних із людською втратою. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 р. і до жовтня 1943 р., гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб (за даними повідомлення Надзвичайної державної комісії по встановленню й розслідуванню злодіянь, скоєних німецько-фашистськими загарбниками).

«Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника-Доктерівський (коло кладовищ).
Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше...».
Таке анонімне оголошення про переселення євреїв було розклеєно по місту напередодні — 28 вересня 1941 р. А завтра сталася трагедія…

29 вересня 1991 року, через півстоліття, Центральне телебачення СРСР підтвердило, що в перші два дні у Бабиному яру загинуло 33 771 євреїв.

Необхідно підкреслити, що єврейська катастрофа була частиною загальної трагедії, яку пережив увесь народ України, що став жертвою нацистських душогубів. Але, якщо слов'ян, зокрема українців, убивали за політичними ознаками, то євреїв — лише за те, що вони євреї — в рамках гітлерівської доктрини «Війна за світове панування — це війна проти євреїв».

Масове знищення єврейського народу протягом 1933-1945 років отримало назву «голокост», і трагедія у Бабиному Яру — одна з його чорних сторінок.
Пам'ять про неї увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.

Бібліотекар читального залу

 Т.І Нагловач

ВЕСЕЛА ПОДОРОЖ – ТУРИЗМ

27 вересня 2016 р. в приміщенні Підгаєцької районної бібліотеки для дорослих,  О. М. Кунька – головний спеціаліст відділу культури та туризму, провела інформаційну годину присвячену Всесвітньому дню туризму під назвою «Весела подорож – туризм».

Метою проведення заходу було прищеплення любові до рідного краю, вивчення його історії та традицій, удосконалення  навичок та вміння роботи з джерелами географічної інформації, краєзнавчою літературою, розвивати пізнавальну активність та інтерес до туризму.

Студенти Галицького медичного коледжу поринули в надзвичайну подорож стежками рідного краю. Юні природолюби з великим задоволенням відгадували загадки  про рослини, тварин  та туристичний інвентар. З  цікавістю дивилися сюжети про дивні куточки рідної Підгаєчини. 

ТОБІ УКРАЇНО, ПІСНІ ЛЕБЕДИНІ,

 ТОБІ НАШЕ СОНЦЕ І КРОВ І ЖИТТЯ

У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу.

25 років незалежності стали випробовуванням для всіх нас - випробовуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. І не може бути сумніву в тому, що працелюбний народ України в змозі поліпшити життя у своїй власній державі. Тій державі, що вистраждана поколіннями українців, за яку віддано стільки життів і крові, крові наших предків.

 

Щороку працівники бібліотек району беруть активну участь у районному святкуванні Дня Незалежності України.

В рамках фестивалю «Цвіт вишиванки» центральною районною бібліотекою було ініційовано вишитий рушник на якому зображено орнаменти сіл, притаманні даній місцевості.

З нагоди відзначення 25 річниці Незалежності України районна бібліотека презентувала коровай на вишитому рушнику.

Сільські бібліотеки-філії підготували та оформили 25 кошиків щедрих дарів осені, якими частували всіх присутніх людей.

Держава Україна є! На весь світ продемонстровано, що ми - державницький народ, що ми - світова нація, яку чекає велике майбутнє! Ми будемо єдиним і могутнім народом, чия батьківщина носить прекрасне ім`я – Україна.

Твори добро - подаруй бібліотеці книгу

Працівники Підгаєцької районної бібліотеки для дорослих висловлюють щиру подяку Івану Банаху та Олександру Іванову за подаровані книги та поповнення фондів бібліотеки.

Користувачі  бібліотеки мають змогу ознайомитися з такими виданнями:

Іван Банах «Повість чудових літ» (2013);

«Хіппі у Львові» альманах (2011);

«Хіппі у Львові» альманах випуск 2 (2012);

«Хіппі у Львові» альманах випуск 3 (2015).

На підставі тогочасних літературних творів і публіцистики розповідається про один із найяскравіших феноменів 1960-их років – контркультуру хіпі, її появу, стрімке поширення, не менш стрімкий занепад на Заході і перенесення в радянський союз. Окрім головної сцени – Сан-Франциско, висвітлюються події, які відбувалися у Нью-Йорку, Парижі, Амстердамі, Празі і були пов`язані з молодіжним бунтом.

Усі хто були свідками тих подій, можуть зітхнути з полегшенням: все найголовніше буде збережено для нащадків і, таким чином, їхня епоха стає безсмертною.

УНІКАЛЬНА ЗУСТРІЧ У ПІДГАЙЦЯХ

Завдяки Б. І. Манюку – поету, автору  поетичних збірок, краєзнавцю,  громадському діячу, члену Підгаєцького літературно-мистецького обєднання «Оберіг», який пропагує творчість наших земляків, 2 серпня 2016 р. в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася зустріч з автором книги «Повість чудових літ» Іваном Банахом  та учасником «хіпі-руху» Олександром Івановим та його сином Марком.

Батьки Івана Банаха є вихідці з с. Галича Підгаєцького району. Сам Іван (Нестор) Банах проживає в Львові та працює лікарем-анестазіологом Львівського військового шпиталю. Свій творчий шлях почав в 2004 році публікаціями в пресі. Пан Іван організатор друкованих проектів «Старе Місто» (2007), «Камінь поетів» (2012), співавтор та редактор трьох випусків альманаху «Хіппі у Львові» (2011, 2012, 2015), і також бере участь у Львівській хіп-тусовці «Мир і любов».

Читаючи його «Повість чудових літ», опиняєшся в атмосфері 1960-их років, посеред Літа Кохання, надихаєшся емоціями Дітей Квітів. Очевидно, що ця книга потрібна не тільки нам, а й майбутнім дослідникам, які будуть вивчати історію хіппі-руху.

Олександр Іванов народився і проживає в Москві. Закінчив Московське  вище художньо-промислове училище (1981), художник-монументаліст. Активіст партії «Демократический Выбор» (2010). Учасник хіпі-руху з 1978 року. Пан Олександр є одним із співавтором трьох випусків альманаху «Хіппі у Львові» (2011, 2012, 2015).

Рух хіппі з`явився у 1960-их роках і виник завдяки небажанню молоді післявоєнного бебі-буму підкорятися цим стереотипам. Хай ці стереотипи колись мали сенс, тобто були виправдані історично – але тепер, в умовах народження нового постіндустріального суспільства, стають безглуздими.

Хіппі – це щось набагато більше, ніж чергова молодіжна скульптура. Бо має те, чого бракує цим скульптурам – альтернативну модель суспільства. Хай наївну, хай непрактичну – але має. Тому, власне, рух хіпі не зникав повністю, він існував ніби пульсуючи…

Не менш цікавою була зустріч з сином Олександра Іванова Марком Івановим – організатором фестивалю «Чаще Всего», якому виповнюється 10 років. По темі фестивалю Марк захистив десертацію.

«Чаще Всего» - некомерційний проект руху хіпі, який об'єднує в собі триденний фестиваль під відкритим небом, далеко від міста, що проходять в Москві.

В основі  лежить ідея Свята Для Всіх.  Вони створюють простір музики, радості, прагнення до відкритості і щирості, вчаться відчувати і розуміти один одного.

Вільний формат фестивалю включає в себе безліч музичних напрямків. В рамках проекту проходять як музичні концерти, так і поетичні вечори, театральні дійства, різноманітні виставки. Такий фестиваль об'єднує  людей, яким є про що розповісти, що створюють щось нове і яскраве.

Всім присутнім було дуже цікаво поспілкуватися з такими талановитими і неординарними людьми.

Т. І. Нагловач

бібліотекар читального залу

Вшанування пам’яті Василя Савки

Вже стало традицією в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих проводити творчі зустрічі з відомими людьми Підгаєччини, ініціатором  яких є автор поетичних збірок, краєзнавець,  громадський діяч Б. І. Манюк.

В липні відбулося вшанування пам’яті поета-пісняра Василя Савки, який залишив нам у слові любов до Всевишнього, до людей, до рідного краю. Василь Савка народився і виріс у мальовничому селі Голгоча Підгаєцького району у селянській сім’ї. Дитинство його пройшло серед неповторної краси рідної землі і вплинуло на творчість поета.

Василь усім серцем і душею горнувся до всього, що возвеличує і прославляє Україну і свої почуття, думки, мрії переносив на папір.

 І неповторними є - вірші поета,  присвячені коханій жінці. Вона –  жінка, вже не просто людина, вона – взірець краси, небесне світило. Вона зігрівала душу поета.

Летять роки, змінюється світ, але незмінною буде наша пам’ять у якій закарбувався талановитий поет Василь Савка. Більше шести років його немає з нами, але він живе серед нас своїм щирим поетичним словом і буде жити завжди, бо душа поета безсмертна, бо душа поета облагороджує світ.

Бібліотекар

 Наталія Омелько