ПРОЦЕС 59-ти 1941 – закритий політ. процес, проведений радянськими репресивними органами у Львові 15–18 січня 1941 проти членів Організації українських націоналістів, частина з яких займали високі посади в керівництві організацією в Західній Україні. Перші арешти відбулися у вересні 1940. Заарештованих (59 осіб, серед яких – 22 жінки та 37 чоловіків), здебільшого студентів Львівського університету й учнів середніх шкіл, звинуватили в приналежності до ОУН та антидержавної діяльності. Серед заарештованих були члени Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, зокрема М.Матвійчук (керівник розвідувальної референтури), К.Арпад-Березовський (керівник пропагандивної референтури), Р.Горбаль (заст. керівника Львівського міського проводу ОУН), Р.-Д.Клячківський (керівник Юнацтва ОУН у Станіславській обл. і член Крайової екзекутиви ОУН) та ін.

Під час досудового слідства деякі заарештовані визнали свою "провину" перед радянською владою, однак більшість підсудних заявили про вороже ставлення до неї. Засуджених утримували у Львівських в'язницях № 1 ("Бригідки") та № 2 ("тюрма на Лонцького"). Із загальної кількості заарештованих 42-х засуджено на смерть; 17 отримали по 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах СРСР та позбавлення громадян. прав на 5 років. На прохання К.Студинського 21 особу, попередньо засуджену до смерті, помилувано та переведено в тюрму в м. Бердичів. Після початку радянсько-німецької війни 1941–45 в червні 1941 деяким в'язням вдалося втекти із ув'язнення, зокрема Г.Столяр, Т.Винників, Р.-Д.Клячківському та іншим.

Підготувала: Н. І. Омелько

 16 січня – День пам’яті кіборгів

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають кіборгами.

“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.

Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.

Підготувала: Н. І. Омелько

 

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/227383322202999 - Для повного перегляду

Підготувала: Т. І. Нагловач

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/231413318466666 - Для повного перегляду.

Підготувала: Н. І. Омелько

 Кожний народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині – герб, прапор, гімн. Символіка є втіленням боротьби за самовизначення, це – історичне надбання народу, частка його етнокультури.

Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.

4 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. 1 грудня 1991 року в історії України сталася історичної ваги подія: після всенародного референдуму на політичній карті світу з’явилася нова незалежна, суверенна, соборна держава Україна. Їй необхідні були всі атрибути державності, які належить мати членові Організації Об’єднаних Націй. Без цього неможливо увійти рівноправним членом у світове співтовариство.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний прапор України". Державним прапором України затверджено національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Підготувала: Т. І. Нагловач

 

Сьогодні нашу бібліотеку відвідав наш користувач Ігор Рачій. Хлопець навчається в Теребовлянському реабілітаційному центрі, і дуже любить малювати. Ми представляємо вашій увазі творчі роботи Ігоря.

А ще Ігор з восьми років займається греко-римською та вільною боротьбою. Брав участь в обласних та республіканських змаганнях які відбувалися в Тернополі, Євпаторії, Севастополі, Одесі та Миколаєві. В підсумку в Ігоря 22 медалі за призові місця. Тож бажаємо талановитому хлопцеві здоров’я, успіхів, творчих звершень та ще більше перемог та вдалих стартів.

Підготувала: Н. І. Омелько

 2 лютого 2021 року виповнюється 175 років з дня народження знаменитого фізика і електротехніка, винахідника “X”-променiв, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько-політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Пулюя.

Він мав п’ятнадцять дочок і синів,

По світу не пустив нікого у свитині,

Отак би й нині незалежній Україні

Бог дав таких новітніх Пулюїв!

З богословів - у фізики. Іван Пулюй народився в дуже побожній українській сім'ї і з дитинства був вкрай релігійний. Більше того, він збирався стати греко-католицьким священиком. Після закінчення школи майбутній натураліст поступив на теологічний факультет Віденського університету. Однак, закінчивши його, Пулюй не захотів ставати священиком, чим дуже засмутив своїх батьків, які з тих пір відмовилися підтримувати сина фінансово.

Діяльність за кордоном. Будучи студентом Віденського університету, він розробляє українською мовою підручник геометрії, а після відомого Емського указу 1876 року публікує за кордоном статті на захист української мови. У 1867 році Іван Пулюй організував у Відні культурно-пропагандистське товариство «Січ», студентське земляцтво «Українська громада» та ін.

Чудо-промені видатного українця. У 1881 році вчений сконструював "лампу Пулюя", що стала прообразом майбутнього рентгенівського апарату, який робив знімки будь-якої частини людського організму. Винахід завоював срібну медаль на виставці в Парижі, але першу наукову статтю про винахід Пулюй опублікував через 2 місяці після В. Рентгена Вся німецька преса переконала світ, що "першовідкривачем чудо-винаходу став великий німецький фізик Вільгельм Рентген", а Х-промені моментально отримали назву "рентгенівських".

Перекладач. Іван Пулюй був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Разом з П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким він зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту,виданих у 1903 році.

Громадський діяч.Ще з 1900-х років, коли йшла боротьба між поляками та українцями на освітній ниві, вчений підтримав студентський рух, спрямований на те, щоб навчання вели українською мовою. Коли ліквідували кафедри з українською мовою, звільнили багатьох студентів з університетів, Іван Пулюй разом з Іваном Горбачевським створив спеціальний фонд, який допоміг багатьом українським студентам влаштуватися в європейські університети"

Сім'‎я.У 1884 році одружився на своїй студентці Катерині Стозітській. Довге волосся своєї коханої він перетворив на нитку розжарювання у лампах, які до речі сам і видував.У шлюбі народилось шестеро дітей – три доньки: Наталка, Ольга, Марія та три сини: Олександр, Юрій та Павло. Оскільки родина жила за кордоном, то кожного літа Іван Павлович наймав вчителів української мови для своїх дітей, щоб ті вчили його рідну мову

Міністр освіти.У 1916 році наш співвітчизник взагалі міг стати Міністром освіти Австрії. Але через проблеми зі здоров'ям Пулюй відмовився від престижного портфеля. Зате створив товариство в Празі, яке допомагало українським емігрантам і окремо заснував фонд допомоги талановитим студентам.

Людина-унікум. Іван Пулюй збудував першу в Австро-Угорської імперії
електростанцію, удосконалив телефон і налагодив промислове виробництво ламп. Вчений жив до останніх своїх днів у Празі, де за його схемою проклали першу трамвайну лінію, але він завжди почувався українцем. «Немає більшого гонору для чоловіка, як берегти свою національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю»...

Підготувала: Н. І. Омелько

 Підготувала: Т. І. Нагловач

 4 лютого 1938 року на широкий екран вийшов перший повнометражний анімаційний фільм компанії Волта Діснея і у США загалом "Білосніжка та семеро гномів". Крім того, це перший анімаційний фільм, який був виготовлений у повному кольорі.

Фільм - екранізація відомої народної казки в обробці братів Грімм. Прем'єра відбулась 21 грудня 1937 року у Carthay Circle Theatre. "Білосніжка" отримала безліч нагород, включаючи Гран-прі МКФ та премію "Оскар". У 1937 році Дісней отримав одну повноцінну статуетку Оскара і сім маленьких — по числу гномів. Різні видання включають "Білосніжку і семеро гномів" в списки найкращих мультфільмів всіх часів.

Аніматором мультфільму який вказаний у титрах є Володимир Титла, українець, родина якого походить з Підгаєччини.

У 1989 році анімаційний фільм "Білосніжка та семеро гномів" потрапив у Національний реєстр фільмів, тим самим було визнано його важливим творчим доробком кінематографу.

Підготувала: Н. І. Омелько

 https://www.facebook.com/100047939989798/videos/237093867898611 - Для повного перегляду.

Підготувала: Т. І. Нагловач

 Опанас Маркевич - фольклорист, етнограф та музикознавець

В історію української культури Опанас Маркевич увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець. І хоча доля відміряла йому недовгий вік - усього 55 років, на теренах україністики він встиг зробити чимало

Перу Опанаса Маркевича належать праці "Описание Малоросами" та "Записки о дворянском сословии Черниговской губернии", які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні дослідження Маркевича друкувалися у виданнях істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія Метлинського. Він написав музику до "Наталки Полтавки" Івана Котляревського, оперу "Чари", яку критика оцінювала досить високо.

У рік закінчення університету (1846) Опанас Маркевич увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку "стихотворение возмутительного содержания" (йдеться про твір Тараса Шевченка "І мертвим, і живим...") Маркевича на три роки висилають до міста Орла під нагляд поліції.

В місті Орлі він познайомився з своєю майбутньою дружиною Марією Вілінською (Марко Вовчок).

З 1858 до 1861 року О.Маркович живе у Києві, Чернігові, Орлі, Москві, Петербурзі, де зустрічається з давнім знайомим Пантелеймоном Кулішем і в квітні 1861 року організовує концерт, присвячений пам'яті Кобзаря, а зібрані кошти віддає Шевченковим родичам.

1 вересня 1867 року Опанас Васильович помер в Чернігівській лікарні. Друзі Опанаса Марковича та сім'я тодішнього Чернігівського губернатора князя С. П. Голіцина зібрали грошей аби поховати його на кладовищі в Болдиних горах Чернігова.

Підготувала: Н. І. Омелько

 Підготувала: Т. І. Нагловач

 9 лютого 1918 - у Бресті підписано мирний договір, за яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія визнали Українську Народну Республіку самостійною державою. Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.

Головою делегації УНР на переговорах був Всеволод Голубович, згодом в. о. голови став Олександр Севрюк. Після наполягання українців на самостійному статусі делегації нарком закордонних справ Радянської Росії Лев Троцький мусив заявити, що російська сторона визнає право націй на самовизначення і не вбачає перешкод для участі делегації УНР у переговорах як самостійної.

На відміну від укладеного пізніше (3 березня 1918 р.) мирного договору з Росією, Брестський договір між Україною і Четверним союзом не містив у собі пунктів, принизливих або тяжких для УНР. Сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими і зобов'язувалися відновити економічні відносини. За першу половину 1918 р. УНР зобов'язувалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн. пудів хліба, 2,75 млн. пудів м'яса (живою вагою), іншу сільськогосподарську продукцію і промислову сировину.

Договір від 9 лютого 1918 р. на певний врятував Україну від поглинення Радянською Росією. Але неспроможність Центральної Ради виконувати в повному обсязі господарські статті угоди призвели до наростання суперечностей між Центральною Радою та австро-німецьким командуванням в Україні, відтак - до падіння демократичної УНР і появи гетьманського уряду Павла Скоропадського

Підготувала: Т. І. Нагловач