ПРОЦЕС 59-ти 1941 – закритий політ. процес, проведений радянськими репресивними органами у Львові 15–18 січня 1941 проти членів Організації українських націоналістів, частина з яких займали високі посади в керівництві організацією в Західній Україні. Перші арешти відбулися у вересні 1940. Заарештованих (59 осіб, серед яких – 22 жінки та 37 чоловіків), здебільшого студентів Львівського університету й учнів середніх шкіл, звинуватили в приналежності до ОУН та антидержавної діяльності. Серед заарештованих були члени Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, зокрема М.Матвійчук (керівник розвідувальної референтури), К.Арпад-Березовський (керівник пропагандивної референтури), Р.Горбаль (заст. керівника Львівського міського проводу ОУН), Р.-Д.Клячківський (керівник Юнацтва ОУН у Станіславській обл. і член Крайової екзекутиви ОУН) та ін.

Під час досудового слідства деякі заарештовані визнали свою "провину" перед радянською владою, однак більшість підсудних заявили про вороже ставлення до неї. Засуджених утримували у Львівських в'язницях № 1 ("Бригідки") та № 2 ("тюрма на Лонцького"). Із загальної кількості заарештованих 42-х засуджено на смерть; 17 отримали по 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах СРСР та позбавлення громадян. прав на 5 років. На прохання К.Студинського 21 особу, попередньо засуджену до смерті, помилувано та переведено в тюрму в м. Бердичів. Після початку радянсько-німецької війни 1941–45 в червні 1941 деяким в'язням вдалося втекти із ув'язнення, зокрема Г.Столяр, Т.Винників, Р.-Д.Клячківському та іншим.

Підготувала: Н. І. Омелько