Вранці 20 лютого 2014 року українці прокинулись в іншій країні – в країні, де влада вбиває своїх громадян. Тоді ця інформація ошелешила весь цивілізований світ – на Майдані силовики розстрілюють беззбройних активістів.

Чорний вівторок

18 лютого протести на Євромайдані перейшли у нову, гарячу, стадію. З самого ранку колони активістів рушили до Верховної Ради, там мала відбутися чергова сесія, на якій планували розглянути питання про зміни до Конституції, які б обмежили повноваження президента. Однак, канцелярія Ради не хотіла реєструвати цей документ. Тож активісти спробували натиснути на депутатів.

На мітингарів вже чекали близько тисячі силовиків, які щільно оточили урядовий квартал. Активісти спробували штурмом прорватись до будівлі Верховної Ради. Почались серйозні сутички. Люди озброїлись бруківкою та коктейлями Молотова, "Беркут" застосував зброю та світлошумові гранати, пролунали перші постріли.

З Будинку офіцерів, який зайняли активісти, та де обладнали власний медпункт, надходить шокуюча інформація: серед мітингарів – тяжко поранені та щонайменше троє вбитих, причому один загиблий – внаслідок кульового поранення.

У другій половині дня "Беркут" відтіснив активістів до Майдану. Близько 20:00 у гучномовець оголосили про початок "антитерористичної операції" – почався штурм Євромайдану. Міліція рушила на мітингарів з водометами, дорогу силовикам розчищав БТР. Активісти знову взяли до рук коктейлі Молотова, правоохоронців закидали піротехнікою.

Пізніше у Міністерстві охорони здоров’я прозвітували – за добу загинуло 8 людей, маже 200 поранених. Пізніше з'ясувалось, що загалом 18 лютого загинуло 23 активісти, а також 5 правоохоронців.

Кривавий четвер

20 лютого протестувальники перейшли у наступ. "Беркутівці" раптово почали відступати, що дало змогу активістам зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики залишили Жовтневий палац та Український дім.

Приблизно у той самий час з’являється інформація, яка згодом шокувала весь цивілізований світ – з готелю "Україна" по майже беззбройних протестувальниках починають стріляти. Як пізніше з’ясувало слідство, вогонь вели спецпризначенці так званої "Чорної роти" "Беркуту".

Активісти вбиті дуже професійно. Так, що не лишають шансів лікарям врятувати життя. Тому що прямі попадання у серце, у сонну артерію, в легені,
– розповіла тоді майднівський лікар Ольга Богомолець.

Вулиця Інститутська тоне у крові. Кількість вбитих активістів рахують десятками. До вечора четверга було вбито майже 50 протестувальників. Тіла деяких з них лежали просто на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами.

Були загиблі і серед правоохоронців. У МВС тоді прозвітували про 13 вбитих силовиків, 4 з них загинуло у ніч на 20 лютого.

Хто першим почав стріляти – силовики чи протестувальники, а може, це були провокатори – над цим питанням слідство працює понині. Однак, достеменно відомо, що кожен вбитий кулею активіст був абсолютно беззбройний.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…»