Народився він 7 січня 1889 р. в м. Підгайцях на Тернопільщині в сім’ї нотаря. Закінчив Бережанську гімназію та Львівський університет, у якому здобув учений ступінь доктора філософії (1914). Продовжував освіту в Парижі та Лондоні, де познайомився з багатьма діячами європейської культури. 

Повернувшись на початку 20-х років до Львова, був професором таємного Українського університету аж до його закриття польською окупаційною владою у 1925 р. Разом з тим М. Рудницький займався журналістикою: працював у газеті “Діло”, журналі “Світ”, деякий час редагував журнал “Назустріч”. У 1922 р. вийшла його збірка поезій у прозі “Очі та уста”, в 1929 р. – книжка оповідань і есе “Нагоди та пригоди”, потім видав книги літературознавчих досліджень “Між ідеєю і формою” (1932) та “Від Мирного до Хвильового” (1936), “Творчі будні Івана Франка” (1956).

      У 1937 р. М. Рудницький, обраний професором української літератури Львівського університету, але уряд не затвердив цього обрання. Професором Львівського університету він став після 1939 р.: викладав англійську та українську літератури. У повоєнні роки М. Рудницький брав активну участь у літературно-мистецькому житті Львова. 

Вийшли книги його спогадів та літературних портретів: “Письменники зблизька” (три томи, 1958 – 1964), “Змарнований сюжет” (1961), “В наймах у Мельпомени” (1963), “Ненаписані новели” (1966), “Непередбачені зустрічі” (1969) та ін. До кінця життя письменник активно виступав у пресі зі статтями та рецензіями на літературні й театральні теми. Перекладав з польської та французької мов українською.

      З нагоди цієї дати бібліограф Підгаєцької ЦБС Гонсьор Г .Г., провела  з учнями 8 класу в приміщенні ПЗОШ 1-3 ст. бібліографічну довідку під назвою «Бути на землі людиною».