ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ «ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ»

Гранітні обеліски, як медузи,

Повзли, повзли і вибилися з сил

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.

Мільярди вір – зариті у чорнозем,

Мільярди щасть – розвіяні у прах…»

Цими днями Україна вшановує  пам’ять про мільйони покалічених доль, про людей, розстріляних без суду і без слідства, відправлених до таборів та заслань, позбавлених своїх громадянських прав.

Вся Україна схиляє голову перед людьми, що стали жертвами більшовицького режиму. Клеймо “ворогів народу” лягло в ті часи на тисячі родин. Мільйони людей загинули в результаті терору і сфабрикованих звинувачень.

22 травня 2018 р. в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих  відбулася історична година «Джерела історії «великого терору»», на якій користувачі бібліотеки та всі запрошені мали змогу переглянути відеоматеріали та ознайомитися з виданнями , які є у фондах нашої бібліотеки на дану тематику.

Невинні жертви диктаторського радянського режиму є нагадуванням про цінність незалежності і свободи. Дивлячись на страшні події минулого століття, варто пам’ятати про небезпеку, яка нависла над нашою країною зараз. Сьогодні, на сході країни, ціною власного життя, наші воїни попереджують повторення історії і боронять не лише Україну, а й увесь світ.

Я переконана, що пам’ять про національні трагедії нашої держави священна так само, як і про наші перемоги.

Вічна пам’ять безневинно загиблим, закатованим українцям!

Бібліотекар дорослого абонементу

Олександра Лотоцька

День вишиванки – свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу та об’єднати українців. Основна мета заходу – це збереження та популяризація українських цінностей. Вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, віросповідання чи політичних поглядів.

ЩОРОКУ ТРЕТІЙ ЧЕТВЕР ТРАВНЯ. Чому саме ця дата? З кількох причин. Головна – аби свято відбувалося в будень, як і зародилося в будень. Адже воно проводиться не заради параду чи вихідного, не свято заради свята, а акція, яка доводить, що вишиванка – органічна частина повсякденного життя українців і її можна одягати на роботу, пари чи до школи.

Всеукраїнська акція «День вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Свято набуває особливого значення, адже має на меті показати, що українці єдині.

Працівники Підгаєцьких районних бібліотек підтримали традицію носіння вишитого одягу.

ЧОРНА СПАДЩИНА ЧОРНОБИЛЯ

Чорнобильський вітер по душах мете
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
... Лиш пам'ять усе пам'ятає.

26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Лунає чорнобильський дзвін. Тривогою та болем сповнені його звуки. Болем за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою — за майбутнє життя.

Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Тридцять два роки пройшло з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС.

Смертоносна пилюка з ядерної печі покривала білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля.
Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на „до” і „після”. Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, будинки, дитячі майданчики, колючий дріт зони.

Померло після Чорнобильської аварії 14 тисяч ліквідаторів-українців.
У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь 600 тисяч чоловік, з них 350 тисяч – українців. 132 пожежники з Хмельниччини.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії: перед живими, перед пам’яттю передчасно померлих.
25 квітня у бібліотеці для дорослих відбувся перегляд відеоматеріалу «Чорна спадщина Чорнобиля» за участю учнів Підгаєцького ПАЛу.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.

Бібліотекар юнацького абонементу
Наталія Омелько