ПАЛАХКОТИТЬ,
ЯК СВІЧКА, ПРАВЕДНА ДУША КОБЗАРЯ
Кожен великий народ має свої величні постаті. Такою
постаттю для нас українців є Тарас Григорович Шевченко. Він був і залишається
людиною незвичайної долі і незвичайного таланту. Його поетичне слово – це вогник,
схожий на полум’я свічки, що запалює душу людей.
В цьому році весь український народ проводить урочистості
з нагоди 200-річчя з дня народження видатного сина українського народу.
Не залишилася осторонь таких подій і Завалівська
бібліотека-філіал.

Багато чого змінилося з часу Шевченкового, І тепер, у незалежній і вільній Україні, ми
можемо припадати до Шевченкових цілющих джерел, до його вічного живого слова.
Шевченкова поезія давно
стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу.
Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають
сили і надії.
Хай же й сьогодні, і в
наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем
словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у
наших благородних помислах і державних ділах.
Н. Р. Галів