ЕЛЕКТРОННА ЗВІТНІСТЬ

На базі Інтернет-центру районної бібліотеки методистом Підгаєцької ЦБС та бібліотекарями району з 25 січня триває здача статистичних електронних звітів.

Електронна система моніторингу мережі публічних бібліотек України (ЕСМаР) – це база даних, яка містить усю інформацію про публічні бібліотеки України, їхні характеристики та показники діяльності. Перелік показників розширено у відповідності до нових послуг, які надають бібліотеки. Ця система використовується українськими публічними бібліотеками для звітності.

На практиці кожен працівник бібліотеки мав змогу заповнити звіт своєї бібліотеки, що дало можливість детальніше ознайомитись із системою.

Методист Підгаєцької ЦБС

Світлана Шпитюк

СИМВОЛ НЕСКОРЕНОГО ДУХУ

Крути, 29 січня 1918 року... 100 років тому назад у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. Сімдесят років не згадували про подвиг одержимих, тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. А день 29 січня, день бою під Крутами, став трагедією української молоді й цілої української суспільності.

В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це – символ нескореного духу нашої нації.

Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський. Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!».

Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Крути стали початком нової доби в історії України.

Вічна слава героям Крут!

Знаменна дата на Підгаєччині – 90 років відомому співаку

Ярослав Щур народився  24 січня 1928 року в мальовничому с. Голгочі Підгаєцького повіту на Тернопільщині в селянській родині Василя Щура й Анни з Коваликів. Ще малим хлопчиною він співав у церковному хорі, брав участь у сільському аматорському театрі. Коли хлопцеві виповнилося 17 років, він став воїном української дивізії «Галичина». Півтора року носила його доля фронтовими дорогами та ще три з половиною – він перебував у полоні в Ріміні (Італія).

Восени 1951-го еміґрував до Канади й оселився у Вінніпезі, де по закінченні Манітобської біблійної колегії за спеціальністю бакалавра церковної музики 1975 року став учителем музики в школі. Згодом Ярослав закінчив ще й Манітобський університет.

Ярослав у Вінніпезі відомий як співак-баритон, вихованець професора Д. Березинця, участю в Українських фестивалях Манітоби та виконанням партій в операх «Наталка Полтавка», «Ноктюрн» і «Запорожець за Дунаєм», виконавець народних і сучасних українських пісень. У його репертуарі їх є більше за 120. Він — колишній співак хору дивізійників «Бурлака», заснованого в італійському полоні.

Авторитет мистця зростав досить швидко. Він був солістом кількох українських хорів, виступав у концертах із Вінніпезьким симфонічним оркестром, співав у вже названих операх, очолював журі на різних музичних фестивалях і встиг побувати з концертами в багатьох містах Канади. Про його концертний виступ у Торонто, який відбувся 19 листопада 1967-го в залі УНО, українська преса писала, що «виступи цього співака потрібно було бачити й чути».

У жовтні 1990-го разом із жіночим хором «Левада», чоловічим хором «Оріон» і оркестром «Авангард», керованими Василем Чардашем, співак приїхав в Україну, де виступав у Львові, Тернополі, Києві, Івано-Франківську, Коломиї та Стрию. І завжди, коли звучала у його виконанні «Кличе спалена пісня», публіка слухала її стоячи.

Бібліографічну довідку підготувала:
бібліограф

Підгаєцької ЦБС

Галина Гонсьор

СОБОРНІСТЬ РІДНОЇ ЗЕМЛІ – ОСНОВА НАЦІЇ Й ДЕРЖАВИ

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

День 22 січня  назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель - найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

Щоб поглибити знання учнів місцевої школи з історією виникнення свята Соборності України, ознайомити з цікавими фактами про Україну, виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики, викликати інтерес до вивчення історії України в Поплавецькій бібліотеці-філії відбувся історичний урок  «Соборність рідної землі – основа нації й держави». На влаштованій книжковій виставці  користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з друкованими виданнями на дану тематику, які є у фонді бібліотеки.

Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Бібліотекар

Поплавської бібліотеки-філії

О. В. Хоптій

20 КРОКІВ ДО МРІЙ

9 (22) січня 1918 року в Києві був проголошений Четвертий Універсал Украї́нської Центральної ради — державно-правовий акт, універсал Української Центральної Ради, що проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії.

На початку 1918 р. Центральна Рада почала схилятись до ідеї проголошення незалежності України. Така позиція була обумовлена, насамперед, пошуком загальнонаціонального елементу, який би міг підняти народ на боротьбу за свою державність. На засіданні Малої Ради 6 січня 1918 р. обговорювалась ситуація, що виникла з наступом більшовицьких військ. Під час засідання представник Одеси відзначив, що «більшовизм росте як пошесть», і для боротьби з ним запропонував оголосити самостійність України.

 

Внаслідок таких обставин з’явився IV Універсал Української Центральної Ради. Обговорення тексту Універсалу тривало з 9 по 11 січня 1918 р. на засіданні Малої Ради.  9 січня 1918 р. Мала Рада затвердила  IV Універсал, а 11 січня 1918 р. його текст зачитав голова УЦР М. Грушевський.

IV Універсал закінчувався актуальним закликом:

"всіх громадян самостійної Української Народної Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки."

 

У Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбувся перегляд відео-сайтів приурочених 100-річчю від дня проголошення IV універсалу УЦР.

Бібліотекар дорослого абонементу

 Лотоцька О.Б.

СОБОРНА МАТИ - УКРАЇНА ОДНА ДЛЯ ВСІХ, ЯК ОБЕРІГ

Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення сконцентрованого в них історичного досвіду боротьби українства за свободу, незалежність, державність.

До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності.

Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року.

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

ПОДЯКА

Напередодні зимових свят працівники районної бібліотеки для дорослих організували благодійну  акцію «Зроби Різдвяний подарунок для воїнів АТО». Ми щиро вдячні небайдужим користувачам, бібліотекарям сільських бібліотек-філій, працівникам методичного відділу будинку культури, працівникам бібліотеки для дорослих за розуміння і підтримку. 4 січня 2018 р. святкові гостинці були передані в Підгаєцьку районну адміністрацію. 

Тисячі наших бійців перебувають в зоні бойових дій. Зараз, як ніколи їм, потрібна увага і тепло. 

Маємо надію, що зібрані різдвяні подарунки стануть частиною подяки нашим воїнам від небайдужих Підгайчан.                                                                                                 Бібліотекар читального залу                                                                                                 Тетяна Нагловач

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Різдво – одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Віфлеємі.

Напередодні Різдва Христового 6 січня українці святкують день народження Сина Божого. На Святий Вечір готують дванадцять пісних страв на честь дванадцяти апостолів. Цього дня з появою першої зірки вечеря починається спільною молитвою, запалюванням різдвяної свічки і господар будинку благословляє їжу. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися, сперечатися і лихословити. 

Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна і покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім'ю від хвороб та злих сил.

На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай, добробут, багатство, дух предків і оберіг роду. Вважається, що присутність Дідуха в домі приносить гарний настрій, затишок і святкову атмосферу.

Щоб поповнити скарбничку традицій святкування цікавими ідеями і знайти щось нове, просимо всіх завітати до Підгаєцької районної бібліотеки для дорослих на книжкову виставку. Представлені друковані видання ознайомлять Вас  з традиціями зимових свят, Нового року, Різдва Христового, Свята Меланки, Стрітення  та ін.  

Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.

   Різдво - це день, коли у світ з любов'ю увійшов Ісус Христос. Це день всепрощення, світлих почуттів, день, коли торжествує любов.

Нехай у це свято замовкнуть гармати і не підніметься в повітря жодна ракета, крім феєрверку! Нехай Бог дасть тишу і відпочинок солдатам! І нехай у наше серце увійде любов до ближнього!
З Різдвом Христовим!

                               

Тетяна  Нагловач