НА СКРИЖАЛЯХ ВІЧНОСТІ

Ти знов прийшла, моя печальна муза.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

І мокре листя падає на брук.

                                      Ліна Костенко

В перших числах листопада в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася творча зустріч з нашим земляком та творчою людиною Анатолієм Ядловським. Присутніх зацікавила, насамперед, викладена тематика і, неординарність поглядів автора на вирішення окремих питань, які ставить життя перед кожним із нас і, які ми намагаємося вирішити кожен по своєму. Також цікавими для запрошених були поетичні рядки, в яких автор описує любов до України та своєї малої батьківщини, до нашого рідного містечка Підгайці.

Анатолій Ядловський походить з лемківської родини, і ця болюча тема глибоко виражена в рядках поета. За час своєї трудової і творчої діяльності видав шість поетичних збірок «Зупинена мить», «Серце на долонях», «Дар Всевишнього», «У Бескидах – низьких горах», «Палаюча твердь», «Фіглі-міглі» та книжки «Історія села Кам’яна», «Доля родини Ярослави Бандери (Опарівської)». Багато віршів поета стали піснями. Зокрема колектив Підгаєцького народного аматорського ВІА «Зорепад» на чолі з керівником і виконавцем гурту Іваном Пелещишиним поклав на музику і виконує пісні на вірші: «Дзвони Лемківщини», «Лемківщино рідна мати», «Ватра у Рівні», «Синьоокий простір неба», «Ти стала Богинею».  «Лемківські ватри» у с. Ждині на Лемківщині, Монастириськах на Тернопіллі, в с. Рівні на Рожнятівщині не обходяться без пісень на його слова.

 

А. Ядловський – член Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» з 1991 р. З цього часу і по даний час активно висвітлює в пресі, у радіо і телебаченні новини з життя лемківської громади краю.
Нагороджений Почесною грамотою голови Державного комітету України у справах національностей міґрацій «За активну громадську діяльність, спрямовану на збереження і розвиток лемківської культури та традицій…», також – Почесною відзнакою Міністерства культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури та мистецтв».

Така багатогранна творчість нашого земляка переконує мене в тому, що ця зустріч не випадкова і потрібна. Бо світ – мозаїка вражень, почуттів, досвідів. Найголовніше в ньому, - уміти відшукати вітер наших бажань, думок, вчинків. Власне ці пошуки і наближають нас до розуміння людського у велично-загадковому задумі Творця…

 Бібліотекар дорослого абонементу

О. Б. Лотоцька

ЗУНР – ПРОСВІТНИЦЬКА ДЕРЖАВА УКРАЇНИ

1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів Національний жовто-блакитний стяг і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Народною Республікою.

Збройний виступ українців 8 листопада 1918 р., очолений Дмитром Вістовським і забезпечив проголошення ЗУНР.
257 днів проіснувала ЗУНР. З 1 листопада 1918 р. до 15 листопада 1919 року і впала під переважаючими силами ворогів.

Дворічна боротьба українського народу за незалежність закінчилася трагічною поразкою. Переїхавши в східну Україну, Українська галицька Армія опинилася в так званому чотирикутнику смерті і змушена була скласти зброю. Лише невеликій частині вдалося повернутися в Галичину і більшість з них були інтерновані у концентраційних таборах Ланцуті, Демб’є, звідки повернулися лише одиниці.

З нагоди проголошення Західно – Української Народної Республіки в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбулася історична подорож для користувачів бібліотеки.

Світлі постаті героїв, старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.

Понад 40 тисяч 17-ти, 18-ти, 20-ти річних юнаків, синів нашої знедоленої Галичини, ще в буревісні 1918 р. віддали своє життя за волю, за кращу долю народу, за Україну.

Відродження Державності не прийшло з нічого. Настав тільки слушний час для його здійснення, а найсильнішою зброєю наших стрільців була ідея волі рідної землі.

Минають роки…1-й листопад 1918 року належить історії. Пролинуть ще десятки літ і тільки сивоголові старці будуть розказувати внукам про найкращий день історії Галичини, про день, коли над вежами города-князя Львова замайоріли синьо-жовті прапори.

Бібліотекар юнацького абонементу

Н. І. Омелько

І ЗНОВУ ПАМ`ЯТЬ ЗБЕРЕЖЕ

Нам не забути днів війни…
У нашій пам`яті вони.

І ті герої незабутні,

Що з нами йдуть в віки майбутні.

72 рік минув з часу визволення України від німецько-фашистських загарбників. Ця дата залишиться найсвітлішим спомином у серці кожного громадянина України. Адже саме Україна зазнала найбільших жертв і руйнувань у страхітливій Другій світовій війні.

В рамках відзначення 72-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників 28 жовтня 2016 р. у Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих було проведено історичну годину під назвою «І знову пам`ять збереже». 

В рамках години шани бібліотекар нагадала користувачам бібліотеки, про те, як на окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Техніка знищення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень. Кров холоне в жилах при згадці про такі табори.

Під час проведення заходу користувачі мали змогу переглянути відеоматеріали тих страшних, бентежних днів.

«Минають десятиліття… народжуються і виростають нові покоління все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду. Але в пам`яті народній ніколи не погасне подвиг тих, хто боровся і поліг за визволення рідної землі», - наголосила бібліотекар.

Бібліотекар дорослого абонементу

О. Б. Лотоцька