https://www.facebook.com/100047939989798/videos/237093867898611 - Для повного перегляду.
Підготувала: Т. І. Нагловач
четвер, 25 лютого 2021 р.
Опанас Маркевич - фольклорист, етнограф та музикознавець
В історію української культури Опанас Маркевич увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець. І хоча доля відміряла йому недовгий вік - усього 55 років, на теренах україністики він встиг зробити чимало
Перу Опанаса Маркевича належать праці "Описание Малоросами" та "Записки о дворянском сословии Черниговской губернии", які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні дослідження Маркевича друкувалися у виданнях істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія Метлинського. Він написав музику до "Наталки Полтавки" Івана Котляревського, оперу "Чари", яку критика оцінювала досить високо.
У рік закінчення університету (1846) Опанас Маркевич увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку "стихотворение возмутительного содержания" (йдеться про твір Тараса Шевченка "І мертвим, і живим...") Маркевича на три роки висилають до міста Орла під нагляд поліції.
В місті Орлі він познайомився з своєю майбутньою дружиною Марією Вілінською (Марко Вовчок).
З 1858 до 1861 року О.Маркович живе у Києві, Чернігові, Орлі, Москві, Петербурзі, де зустрічається з давнім знайомим Пантелеймоном Кулішем і в квітні 1861 року організовує концерт, присвячений пам'яті Кобзаря, а зібрані кошти віддає Шевченковим родичам.
1 вересня 1867 року Опанас Васильович помер в Чернігівській лікарні. Друзі Опанаса Марковича та сім'я тодішнього Чернігівського губернатора князя С. П. Голіцина зібрали грошей аби поховати його на кладовищі в Болдиних горах Чернігова.
Підготувала: Н. І. Омелько
9 лютого 1918 - у Бресті підписано мирний договір, за яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія визнали Українську Народну Республіку самостійною державою. Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.
Головою делегації УНР на переговорах був Всеволод Голубович, згодом в. о. голови став Олександр Севрюк. Після наполягання українців на самостійному статусі делегації нарком закордонних справ Радянської Росії Лев Троцький мусив заявити, що російська сторона визнає право націй на самовизначення і не вбачає перешкод для участі делегації УНР у переговорах як самостійної.
На відміну від укладеного пізніше (3 березня 1918 р.) мирного договору з Росією, Брестський договір між Україною і Четверним союзом не містив у собі пунктів, принизливих або тяжких для УНР. Сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими і зобов'язувалися відновити економічні відносини. За першу половину 1918 р. УНР зобов'язувалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн. пудів хліба, 2,75 млн. пудів м'яса (живою вагою), іншу сільськогосподарську продукцію і промислову сировину.
Договір від 9 лютого 1918 р. на певний врятував Україну від поглинення Радянською Росією. Але неспроможність Центральної Ради виконувати в повному обсязі господарські статті угоди призвели до наростання суперечностей між Центральною Радою та австро-німецьким командуванням в Україні, відтак - до падіння демократичної УНР і появи гетьманського уряду Павла Скоропадського
Підготувала: Т. І. Нагловач
Історія свята. Згідно із легендою, між вірянами виникла суперечка про те, хто із цих трьох святих є "важливішим". Частина людей почитала Василя Великого, називаючи себе василіанами. Інші величали Григорія Богослова і називали себе григоріанами. Треті — іоанніти прославляли Іоанна Златоуста. Тож, щоб зупинити ворожнечу вирішили становили загальний день святкування пам’яті цих святих.
Підготувала: Т. І. Нагловач
https://www.facebook.com/100047939989798/videos/242866027321395 - Для повного перегляду.
Підготувала: Т. І. Нагловач
19 лютого 1992 — тризуб затверджено як малий герб України
Своєрідною "візиткою" будь-якої країни є її національна символіка. На шляху створення української держави це питання поставало неодноразово, не став винятком і початок 90-х років ХХ століття. Так 19 лютого 1992 тризуб був офіційно затверджений Верховною Радою у якості малого герба України та головного елемента великого Державного герба. 
Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Практика оформлення Герба спирається на національні традиції, відбиває специфіку геральдичних особливостей розвитку певної країни.
Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 р. Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки. На сьогодні до Верховної Ради України подано кілька варіантів законопроектів.
Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.
Разом з Конституцією, прапором і гімном України він є невід'ємною частиною офіційної символіки України.
Підготувала бібліотекар
читального залу
Тетяна Нагловач.
Підготувала:
Н. І. Омелько
Підписатися на:
Дописи (Atom)