Підготувала: Т. І. Нагловач

 9 лютого 1918 - у Бресті підписано мирний договір, за яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія визнали Українську Народну Республіку самостійною державою. Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.

Головою делегації УНР на переговорах був Всеволод Голубович, згодом в. о. голови став Олександр Севрюк. Після наполягання українців на самостійному статусі делегації нарком закордонних справ Радянської Росії Лев Троцький мусив заявити, що російська сторона визнає право націй на самовизначення і не вбачає перешкод для участі делегації УНР у переговорах як самостійної.

На відміну від укладеного пізніше (3 березня 1918 р.) мирного договору з Росією, Брестський договір між Україною і Четверним союзом не містив у собі пунктів, принизливих або тяжких для УНР. Сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими і зобов'язувалися відновити економічні відносини. За першу половину 1918 р. УНР зобов'язувалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн. пудів хліба, 2,75 млн. пудів м'яса (живою вагою), іншу сільськогосподарську продукцію і промислову сировину.

Договір від 9 лютого 1918 р. на певний врятував Україну від поглинення Радянською Росією. Але неспроможність Центральної Ради виконувати в повному обсязі господарські статті угоди призвели до наростання суперечностей між Центральною Радою та австро-німецьким командуванням в Україні, відтак - до падіння демократичної УНР і появи гетьманського уряду Павла Скоропадського

Підготувала: Т. І. Нагловач

 Історія свята. Згідно із легендою, між вірянами виникла суперечка про те, хто із цих трьох святих є "важливішим". Частина людей почитала Василя Великого, називаючи себе василіанами. Інші величали Григорія Богослова і називали себе григоріанами. Треті — іоанніти прославляли Іоанна Златоуста. Тож, щоб зупинити ворожнечу вирішили становили загальний день святкування пам’яті цих святих.

Наші предки вважали, що у цей день не слід займатися важкою фізичною працею. Особливо боялися шити. Вірили, хто заборону порушить, у того будуть боліти руки. А от дівчата 12 лютого причаровували кохання. Для цього вони підвішували на дерево різнокольорові стрічки. За віруванням, саме таким чином можна "прив'язати" кохання. Підготувала: Т. І. Нагловач

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/241140714160593 - Для повного перегляду.

Підготувала: Т. І. Нагловач

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/242866027321395  - Для повного перегляду.

Підготувала: Т. І. Нагловач

 

Підготувала:  Т. І. Нагловач

 

 19 лютого 1992 — тризуб затверджено як малий герб України

Своєрідною "візиткою" будь-якої країни є її національна символіка. На шляху створення української держави це питання поставало неодноразово, не став винятком і початок 90-х років ХХ століття. Так 19 лютого 1992 тризуб був офіційно затверджений Верховною Радою у якості малого герба України та головного елемента великого Державного герба.

Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Практика оформлення Герба спирається на національні традиції, відбиває специфіку геральдичних особливостей розвитку певної країни.

Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 р. Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки. На сьогодні до Верховної Ради України подано кілька варіантів законопроектів.

Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

Разом з Конституцією, прапором і гімном України він є невід'ємною частиною офіційної символіки України.

Підготувала бібліотекар

читального залу

Тетяна Нагловач.

Підготувала: 

Н. І. Омелько

 

 

https://www.facebook.com/100047939989798/videos/245331220408209 - Для повного перегляду.

Підготувала:

Н. І. Омелько

 

У Підгаєцькій бібліотеці для дорослих відбувся семінар, який провела Глубіш Галина Ярославівна і розповіла про лікування ефірними оліями.

Піготувала: Т. І. Нагловач

 Підгаєцька бібліотека для дорослих поповнилася 827 примірниками книг, які безкоштовно надійшли від Українського інституту книги.

З них 510 примірників дитячої літератури, 317 примірників для юнацтва та дорослих.

Кожна книга має спеціальну зелену наліпку. Серед книг нові твори відомих українських письменників та україномовні переклади сучасних зарубіжних письменників та класиків.

Дитяча література: серія «Неймовірні пригоди».

Галина Манів «Киці мандрівниці» для дітей дошкільного віку.

Серія дитячі комікси А.Лінгрен «Роня, дочка розбійника».

Серія «Як приручити дракона» К.Кровел у восьми томах, для дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Серія «Дитячий детектив» Сер Стів Стівенсон, Агата Містер 15 книг захоплюючих пригод для дітей молодшого та шкільного віку.

Серія «Енциклопедія для допитливих», Велика книга «Чому» для дітей молодшого шкільного віку.

Юрій Винничук «Місце для дракона» повість казка для дітей середнього шкільного віку.

Серія дитячий світ Андрій Курков «Казки про пилососика Гошу» для дітей молодшого шкільного віку.

Серія «Невигадані історії про доброту» П.Траверс «Мері Попінс у парку».

Юнацтво та доросла література.

Серія «Великий науковий проект» Д.Журавльов.

Іван Мазепа: Людина політик легенда.

Петро Кралюк Історія України «Без брому».

Серія «Знамениті Українці» Олег Дорошенко, Василь Стус.

Андрій Кокотюха «Третій рівень».

Марина та Сергій Дяченки «Олена й Аспірин».

Дарка Озерна «Ви це зможете».

Марина Гримич «Юра».

Орхан Памук «Рудоволоса жінка».

Серія «Таємниці історії» Скарби та реліквії України.

Ірен Роздобутько «Шості двері».

Сподіваємося, що кожна книга знайде свого читача. Запрошуємо у нашу книгозбірню дітей та дорослих ознайомитися з новими надходженнями літератури.

Підготувала:

Н. І. Омелько

 24 лютого – день народження відомої української художниці Тетяни Нилівни Яблонської, учениці Федора Кричевського і продовжувачки його традицій.

Її непересічні картини відомі в Україні і за її межами, а тепер є можливість ознайомитись і з роздумами мисткині. Нині у видавництві «Родовід» готується до друку книга «Тетяна Яблонська: щоденники, спогади, роздуми. Про Тетяну Яблонську

написано багато. Більше того – видавництво «Мистецтво» навіть презентувало видання унікальної книги – це художня реконструкція видання, яке не побачила світ 1969 році, коли мав вийти альбом «Тетяна Яблонська» з віршами Івана Драча, написаними до кожної конкретної картини. «З ідеологічних міркувань весь його наклад у 4000 примірників було знищено. Радянська влада не допускала відходу художниці від соціалістичного реалізму та заборонила пропагувати нові тенденції у творчості Тетяни Яблонської, відомої, перш за все, знаменитою картиною «Хліб» (1949)», зауважує видавництво.

«Їі називали обличчям України», зауважує телеканал «Погляд», говорячи про Тетяну Яблонську у програмі “Сторінками життя”. Інтерв’ю з донькою легендарної художниці Гаяне Атаян можна переглянути за посиланням.».

Підготувала:

Т. І. Нагловач