ПРО НАЙРЕЗОНАНСНІШУ ПОДІЮ В ІСТОРІЇ ПІДГАЄЦЬ

… А все ж буття твоє у леті,

і в ньому – порятунок твій.

Вся суть твоя лише в поеті,

а решта тільки мрій.

Протягом багатьох років спостерігаючи з близької відстані творче зростання Богдана Івановича Манюка, я й сьогодні сумніваюсь, а чи переконливо зможу охарактеризувати його поетичний доробок.  Людина ця надзвичайно багатогранний поет, прозаїк, сценарист, палітра якого насичена та калорійна.  Саме він об`єднує всіх творчих людей Підгаєччини, презентації яких неодноразово відбулися у нашій бібліотеці. 

І знову творчий дебют! Широке коло творчих людей, місцевої інтелігенції та читачів зібралися,  щоб ознайомитися з новим виданням нашого земляка.

Богдан Манюк запропонував поціновувачам красного письменства віршовану драму-феєрію  «Фатум». Чи не вперше на Тернопіллі за останні роки з`явився твір, який поєднує поезію і драматургію, і ми мали змогу оцінити ще одну грань таланту нашого земляка.

Ця поема дійсно фундаментальна праця. Це спроба зрозуміти почуття і мотиви вчинків відомих історичних осіб, нібито поставити себе на їх місце.

Ідея адаптувати українську  демонологію до місцевого ландшафту належала підгаєцькому художникові і літераторові Ярославові Саландяку. Майстром у літературній іпостасі,творах художньої різьби і картинах у стилі наїв, підгаєцькі артефакти і ліричні містечкові замальовки стали джерелом натхнення при створенні драми.

Видання цієї драматичної поеми-феєрії приурочене 350-річчю битв під Підгайцями військ гетьмана Правобережної  України Петра Дорошенка з арміею  польного коронного гетьмана Яна Собєського, на сюжет якого підгаєцький краєзнавець і громадський діяч Степан Колодницький запропонував Богдові Манюку звернути увагу. У 2017 році відзначаємо ювілей цієї, здається, найрезонанснішої події в історії Підгйців.

Поет працював  над ним від літа 2006 року, коли вперше висловив задум звернутися до язичницької міфології, поєднавши її до з автентичним історичним матеріалом. Історичний контекст, деталі, спільні персонажі обговорювалися в рамках Підгаєцького літературно- мистецького середовища, з якого вийшов у 2012 році альманах «Кмінь поетів».

Не буде перебільшенням твердження, що твір Богдана Манюка спонукає до ширших роздумів і висновків. Кожен із них, мені здається, може стати поштовхом до створення окремого твору. Можливо, колись так і станеться. Але поки що зосередимося на чарівному світі поеми «Фатум». 

Демонологія слова чи слово про  демонологію? Кожен сам може зробити висновок. Чи не в цьому полягає дивина ,яка приворожує?

Бібліотекар дорослого абонементу

Олександра Лотоцька

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ: ДОБА ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

Центральна Рада утворилася 17 березня 1917 року  на зборах київської групи Товариства Українських Поступовців, яке складалося, в основному, з інтелігенції, яку очолив М. Грушевський.  Cклад Центральної Ради відображав ту соціально-політичну ситуацію в Україні, що склалася після лютого 1917 року.

Центральна Рада спершу вважала головною метою відродити національну державність у формі автономії України у складі Росії. Остання ж розглядалася нею не як унітарна держава, а як союз рівноправних автономних держав. Ідея повної державної незалежності той час ще не знаходила підтримки у Центральній Раді. Перші реально вагомі кроки на шляху до відродження української державності були зроблені у травні 1917 року, коли Центральна Рада скликала І Всеукраїнський військовий з`їзд, який зажадав від Тимчасового уряду надання Україні автономії і створення української національної армії. Разом з тим, уже на з`їзді найвпливовіші політичні партії Центральної Ради – УСДРП і УПСР припустились величезної помилки, виступивши проти створення постійної національної армії. Їм вдалося провести на з`їзді свою революцію, у якій проголошувалась необхідність заміни постійної армії народною міліцією.

Таке рішення було дуже небезпечним, тому що в умовах війни і боротьби за відновлення української державності лише національна регулярна армія могла стати її опорою та гарантом від зовнішньої загрози.

17 березня 2017 р. в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих було влаштовано виставку-роздум з нагоди 100-річчя утворення Української Центральної Ради.

Про­тя­гом сво­го не­три­ва­ло­го іс­ну­ван­ня во­на про­бу­ди­ла народ від раб­сь­кої по­ко­ри і сплячки, під­ня­ла на на­ці­о­на­ль­но-­ви­з­во­ль­ну бо­ро­ть­бу за від­ро­джен­ня державнос­ті, ство­ри­ла су­ве­рен­ну УНР, очо­ли­ла ге­ро­ї­ч­ну бо­ро­ть­бу за її незалеж­ність на за­са­дах на­йши­р­шої де­мо­к­ра­ті­ї.

Бібліотекар юнацького абонементу

Наталія Омелько

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ

У Галицькій бібліотеці-філії  завершився тиждень Шевченківських читань. Відвідувачі мали змогу зануритись у світ неперевершеної поезії генія українського народу, а також ознайомитись із цікавими фактами з життя Кобзаря.

Наталія Банах

Слово, пісня, дума Кобзаря - ви окраса й суть мого життя

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною, суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. 

У бібліотеці-філії с. Бронгалівка Підгаєцького району вшанували великого митця. З учнями місцевої школи було проведено Шевченківські читання під назвою "Слово, пісня, дума Кобзаря - ви окраса й суть мого життя". Для користувачів бібліотеки влаштовано тематичну виставку "Безсмертне слово Кобзаря". 

Галина Жувкевич

МОГУТНЯ СИЛА ШЕВЧЕНКОВИХ ІДЕЙ

У приміщенні районного будинку культури Підгаєцькою районною бібліотекою, бібліотеками-філіями сіл Галич, Поплави, Старе Місто до 203-ї річниці з дня народження Т. Г. Шевченка, Великого сина українського народу, організовано книжкову виставку "Могутня сила Шевченкових ідей".

ПАТРІАРХ ЙОСИФ СЛІПИЙ –

ДУХОВНИЙ БОРЕЦЬ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ

17 лютого 2017 р. в Поплавській бібліотеці - філіал бібліотекар організувала та провела огляд літератури приурочений вшануванню пам`яті кардинала, патріарха УКГЦ - Йосифа Сліпого.

В масовому заході взяли участь учні старших класів місцевої школи. Запрошений о. Василь розповів про життєвий шлях Йосифа Сліпого від священника до кардинала УКГЦ, якій він був вірний до кінця свого життя.

Аналіз фактів діяльності кардинала Йосифа Сліпого як в Україні, так і за кордоном дає право зробити висновок, що він був духовним борцем за українську державність. Його внесок у справу проголошення незалежності України в серпні 1991 р. безперечний.

Ольга Хоптій

Час і досі не загоїв рану –

цей одвічний біль Афганістану

Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Чимало літ минуло відтоді, як вийшли з Афганістану війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих і покалічених синів, а дружини та діти – своїх чоловіків та батьків.

В Підгаєцькій районній бібліотец і для дорослих  в читальному залі  відбувся відео-перегляд  під назвою «АФГАНІСТАН  1979- 1989рр».

Бібліотекар читального залу

Тетяна Нагловач

СТОГНАЛИ КРУТИ І МОЛИВСЯ ВІТЕР

Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути.
І ту гарячу кров святу
Землі вкраїнській - не забути!

Бій під Крутами… Щороку ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську народну республіку від більшовицьких загонів, які рвались до Києва. Їхній подвиг навічно ввійшов до літопису боротьби за незалежність Вітчизни, як одне із свідчень незламності духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості.

30 січня в Підгаєцькій районній бібліотеці для дорослих відбувся історичний екскурс під назвою «Стогнали Крути і молився вітер» підготовлений  бібліотекарем читального залу спільно з  вчителем  історії  Підгаєцької  гімназії ім. Маркіяна Паславського - Тетяною Богданівною Романович. Присутні мали змогу ознайомитися з детальним історичним оглядом  тих подій, що відбувалися 99 років тому та переглянути відеоролик  на дану тему.

Повчальним і змістовним був виступ отця Миколи Мидляка, який закликав теперішнє покоління пам’ятати свою історію і бути гідними патріотами своєї держави.

Тетяна Нагловач